Пошук по www.active.lviv.ua:
Пользовательского поиска |
|
Азарт росте а результату нема. Дойшло до того, що ми почали бігати по берегу за сплесками і кидати в то місце де був сплеск, або “фонтан” малька. Все одно безрезультатно. Просуваємось вглиб каналу. Приятель робить закид спінером під протилежний берег і попадає на лежачий в воді камиш. Потихеньку зтягує спінер в воду – і в цей момент відбувається потужний сплеск, жилка в секунду натягується і гне йому спінінг в дугу. Ривок, другий – зійшла…
Шляхи трафляють! Та шо таке? Врешті решт остання надія побачити хоч одну зубасту пащу тане з останніми промінями сонця. Переходимо на відрізок каналу, що паралельний дорозі. Там завмер, як на посту, рибачок, шо методично, закидуючи раз за разом “тралить” одне і те саме місце. Помічаєм, шо в тому місці стабільна активність хижака. Зубата навіть не звертає уваги на оберталку, хапаючи живця в 15-20 см від блісни. Займаємо бойові позиції, вирішивши що як не зловим, то хоч полякаєм. Пару забросів і десь на п’ятому я чипляю твістер за траву під водою. Повільно протягуючи через виникшу перепону відчуваю, як на другому кінці хтось мені за жилку смикає.
Підсікаю - так і є, шось сидить. Кричу, як зшаленілий:
“Підсак!"
. Приятель несеться через пів-берега з підсаком, рибацюга на протилежному березі трохи в воду не падає чи то від мого вигуку, чи то від здивування. А то “Підсак” мені скорш за все від відчаю вирвалось, бо відчуваю, що смикання на кінці жилки більш нагадують гру воблера на течії. Витягую – так і є. На силіконі висить “воблер” - жива копія Konger-овського “pike”. Але улов.
Фотосесія з “воблером” і відправляю його в рідну стихію. Уся братія спінингуєв зтягується до нашого “клондайку”. Але зубатій повуху, шо тут тест драйви штучних приманок влаштовують в воді. “Ви собі вигулюйте на поводках улюблені ляльки і цяцьки, а ми повечеряєм” – вважає хитруща. Щука вміло маневруючи уникає приманок і хапає живу здобич поміж наших “смокталок”.
далі. Приятель після чергового забросу робить різкий підсмик – і шось тяне. Це “шось” встигає добряче похлюпати хвостом, 2-3 метра супротиву і спінер “вистрілює” на берег. Шо за хрень? Таке враження, що спінер подали на берег, як м’яч в бейсболі
При чому по верху. Блискавичний прорив і мій твістер щезає у мутній воді тягнучи за собою жилку і згинаючи спінінг. Тепер опираюсь я. Ривок, другий - і нарешті на березі тріпається
півметровий екземпляр жовтобрюхої зубастої. “Ура! Побєда!” – кричу від радості. Але не цього разу…
Зубаста випльовує резину, підстрибує на хвості і акурат між двох кувшинок, без жодного “булю” щезає в свому мутному царстві. “А фотосесія?” – кричу їй в слід. “Теж мені, найшов Памелу Андерсон” – чую у відповідь з протилежного берега: -“наша на той твій дешевий силікон не поведеться”.
з 11-15 год.ходив кідав щука ходила брати не хтіла Повернутись в Озера та ставки Львівщини
Зараз переглядають цей форум: Spiker і 0 гостей