Львівський клуб активного відпочинку

Вже другий тиждень поспіль ніяк не можемо закрити спінінговий сезон. Припускали, що минулого тижня з колегами поставили масну крапку у Корчеві, тим паче, клювало на "твіч" - це ж блаженство для заядлого воблеромана. Дружина була запевнена, що сезон закрито і снасті пакуються у великий ящик. А ж ні, у п"ятницю гізметео показує що льодоставу ще не буде, то ж закриття сезону переноситься на ці вихідні. Компанія незмінна з минулого закриття : я мій кум Андрій, Вітьок Мінеро. Доплюсувався тільки мікроджигових справ майстер Богднан Столяр. Їдемо в Родатичі, не далеко... Богдан за кермом, бо попиває якусь травичку від тиску....ми з собою взяли інше "попивати", як годиться на закриття. Приїхали, розклалися. Богдан налаштувався на мікруху, склав фінезу і погнав дрюкати окуня. Кум і Вітьок оснастилися на щуку. Я склав два комплекти, на смугастого і щучий. Зранку на дамбі посмикував окунець правда дрібний - до 50-60 грам. Тож я залишив Бодю і пішов шукати більшого щастя. Здалека бачу, що кум з чимось бореться. Підходжу - гарна щука. Радості повні штани, каже перша нормальна зубаста на усвідомлений «твіч». Я біля нього заробляю дві гарних покльовки:
перша більша на паузі кусає не магалона а повідець. Під час витягування з води вона це розуміє, і просто відкриває рот. Після неї з того ж місця затвічується шнурок. Він також повертається у воду, але вже волею мисливця, що його вполював. Переходжу далі і заробляю кілька виходів на поверхневий кренк, …от цього б ніколи не міг уявити у подібну пору. Причому, якраз починає падати рясний дощ, а потім сніг. Один вихід мав чогось доволі значного. За вобом утворилася солідна кілева хвиля, однак до атаки не дійшло. Вона лише "туцьнула воба", паузи і пританцьовування, не допомогли її спокусити. В той час Мінеро , також висмикує шнурків. Найбільший під кілограм. Коли збираємося до альтанки офіційно "закривати сезон", Богдан не може собі пробачити що не взяв комплекту на щуку, бо окунь перестав клювати повністю. Він у Вітька випрошує спінінг, у мене воблер і , не повірите, за пару хвилин, поки ми закриваємо сезон, приходить з кілевою щучкою. Всі задоволені, хоча й промоклі до нитки ідемо домів.



Родатичами не наситився, пішов цілеспрямовано поганяти на півгодини наступного дня смугастого поблизу на болоті. Відгукується там лише на одну єдину приманку

Також були в Родатичах (18.12.11).
В суботу вирватись не вдалось - тому спланували виїзд на неділю компанією в 4ри чоловіки: я і троє Володь (Козлов, Борецький, Воробель ) .
Зранку погода не балувала - вітер, сніг, хмарність...
Зате ще трохи була активна щучка, але брала приманки вкрай акуратно .
Кожному вдалось отримати по щучій покльовці і сходу, найефектніший сход отримав Вова (Козлов) - щука (на око 1,5 кг) зробила видовищну свічку під-берегом і звільнилась від гачка...
Близько 10ї ранку крізь хмари пробилось сонечко - рідкі щучі покльовки припинились повністю.
Окунь також був малоактивним... .
Тобто, на МДЖ дрібний клював як з автомата (за пів-дня мною близько 50 штук було витягнуто - відпущено чи згодовано місцевій фауні). А от крупніший проскакував в одиничних екземплярах ну ду-у-у-же рідко . Двох найбільших (+/- 200 гр) вдалось виловити Воробелю Володі на малому озері.
Скільки ми не впирались ні під-берегом ні з дальняка крупніший окунь не ловився...
Ще, правда, трішки адреналіну двічі додала мікрощучка (100 і 150 гр, на око). Обидві щучки підсіклись за краєчок губи і, після фотосесії, переселились в менше озеро .
Не знаю чи це останній виїзд на відкриту воду чи ні, але хотілось би закрити сезон на більш мажорній ноті .

29.01.12
температура -20
товщина льоду 10-15 см
вирішили ловити на другому: 3-4 рибинки з лунки (переважно окуник 7-10 см(скільки то в грамах не знаю), досить прошений).
після обіду переходимо на перше. більш-менш стабільний кльов плотви такогож розміру (+-5см).
результат порядка 70 рибин (на двох).

ціна 10 грн.
на 2 озера було в районі 15 рибаків (результат такий же).

Отже, був тут 21.04. Вода є, риба є, але не дуже щось ловиться. Руки не ті
Так вже традиційно склалось в моїй сім'ї, що на важливі релігійні свята (такі як Великдень, Зелені свята та інші), я "традиційно" не потрапляю на рибалку. Якось моя мама дуже вже проти того. А так би сидів зараз десь чи то в Завидовичах, а то й Прилбичах і вдосконалював навики фідерної ловлі. Але, на жаль, не склалось
Ще серед тижня поступила пропозиція їхати Гамаліївку. Намічалась компанія з 4х чоловік, але вже в останній момент все помінялось, дехто не поїхав, дехто добавився, і ми, компанією з 5 чоловік, рано-вранці на світанку вирушаємо із Зимної Води в напрямку Родатич. Якихось буквально пів години не швидкої їзди, яка традиційно проходила за рибальськими розмовами, і ми на місці.
Першими своїм гавкотом нас зустріли місцеві собачки, які своїм голосом розбудили наколишню природу і сторожа. Із своєї (своєї, а не собачої ) будки виліз наглухо "заспаний" сторож. Обілетились (25 грн. з носа за спінінгування). Потихеньку склали снасті і, з першим сонячним промінням, яке почало пробиватись через ранішній туман, із надією на чималий улов, ми приступили до ловлі щуки з окунем.
Я одразу ж склав ультралайт, вчепив саму-саму смачну резину фірми "сам би їв" і пішов по дамбі простукувати 2х грамовим шарніром дно. Простукування результату не давало. . За приманкою виходили окунці пальчикового розміру і при зупинці приманки, вони успішно діставались на берег, але такий розмір ні разу не радував. Спроба зміни місця ловлі, розміру та типу приманок теж нічого не давали.
В хлопців тим часом справи посувались не краще. В одного схід окуня грамів на 100, в іншого реалізована й випущена щучка грам на 150.
Потрібно було кардинально міняти ситуацію і було прийняте вольове рішення перекусити. Після смачного перекусу, справи пішли краще. Почали активно клювати мега-щуки до 200 грам, які, хоч і не являли для нас жодного гастрономічного інтересу, все ж давали нам такі бажані покльовки, після чого з почестями переселялись в нижнє озеро з метою покращення демографічної ситуації там










Мої намагання затвічити окуня, закінчувались мілко-щукою на мілко-твіч.
В черговий раз шукаючи в коробці, щоб то такого зачепити, чіпляю Джакаловського Флет Флая 5 см. Закид попри камиш. Смик-смик. Окунець. Смик-смик. Ще один. Але якось так невнятно й не сильно, наче приманка завелика . Не сходячи з місця, чіпляю Міджа від Страйк Про (меншого воблера не мав). І десь буквально на другій проводці відчуваю дорослий удар. Підсікаю і не сильно напрягаючись, як "окуня", тягну в свою сторону. Тут окунь як не ламанув в протилежну сторону . По хорошому спротиву, відчуваю що це щука. А поводка нажаль нема... Все ж щучка була вдало доставлена на берег і нажаль, дана щучка вагою грам 700-800, виявилась одним більш-менш пристойним екземпляром за весь день (фотки нема, вірте на слово . фоткав мало).
Пізніше, ще вдалось вимучити кілька окунів на мікро-джиг. Хлопці теж взяли по кілька окуньків. Загалом з уловом не сильно склалось.
Тим не менше, добре вдався відпочинок на природі із доброю компанією. А як приємно посидіти в альтанці, попиваючи пивко, після кількох км шляху по озері










Дехто новіть з лодки здогадався потролінгувати, попередньо арендувавши за пиво засіб для пересування у сторожа. З лодки - улову не було). Пацани просто плавали










Близько першої години дня потихеньку склались і вирушили в напрямку дому.
Як би там не було, кількість позитивних емоцій значно перевищила кількість негативних, пов"язаних із незначним уловом, але саме за ними ми їздимо рибалити, а не за рибою. Чи не так?)

Всім привіт,вирішив з друзями порибалити на цих озерах,приїхали в п'ятницю з ночівлею,розклались,закормили,завезли,що тільки не пробували,але результат -нульовий,стояли до 11 ранку,риба кидалась сильно,але брати не хотіла((((((((((((((