Так склалось, що кожен рік, або два в мене проходить під знаком якоїсь риби. Перше це були мирні види риб, тепер хижі.
Цей рік практично повністю я присвятив (за винятком чотирьох «щучих» виїздів), такій красивій та розповсюдженій у наших водоймах рибі, як "Perca" , що переводиться, як Окунь.
Було проведено близько 50-ти днів риболовлі (не включаючи змагання) на водоймах Львівської, та Рівенської областей де основним трофеєм був «його колюча величність-Окунь».
Літо плавно передало естафету своїй близькій сестрі Осіні, яка ще донедавна милувала нас теплими погожими днями. Були гарні, а подекуди фантастичні виїзди на риболовлю у вересні та жовтні, а скільки нових знань та трофеїв у вигляді справжніх горбачів було здобуто…
Остаточно облетіло листя з дерев, пожовкла трава, вночі та зранку почастішали приморозки на грунті, а деякі водойми почало затягати «твердим кришталем» , настав останній місяць осені та передостанній року - Листопад.
П`яниця 25 листопада, запланований черговий сомотній виїзд - усі ж працюють, а в мене «цик», «Окуневий цик».
Десь, ніби вдалені почала лунати монотонна мелодія… Так це ж «мобільний», рука тягнеться до телефону і вимикає сигнал, на екрані 5.30 надворі ще темно, ще п`ять хвилин, ніжне тепло під ковдрою не хоче відпускати і повіки вдруге за ніч закриваються. Бах,
підрив 6.20 – проспав. Чашка кави остаточно пробудила в мені «окуневого маніяка» і «дала наказ» зробити бутерброди та наповнити термос (який значний винахід людства)з чаєм на обід. Сумка із рибальським спорядженням та спінінговими прутами приєднались до човна, який заздалегідь був завантажений і чудо техніки «залізний кінь Ланос» взяв напрямок на захід від нашого міста «Лева».Дорога.., нарешті, дочекались, можна без остраху і з приємністю пересуватись, і вибоїни більше не збивають із думок та мрій.
Приїхав, вийшовши з авто, підійшов до води, сонце вже піднялось над обрієм і перед очима постала «вона» велична, як завжди спокійна та могутня водойма, найбільша та найглибша у Львівському регіоні.
Невідчутно промайнуло п`ятнадцять хвилин і «бойовий крейсер» під назвою «SPORT BOAT» у повному боєкомплекті вийшов у відкриті води «тітоньки Цетулі». Основним завданням даного рейду (як і попередніх) було виявлення дислокації та взяття у полон «червонопірих розбійників» пристойного розміру. Завдання було не з простих, адже з пониженням температури (як повітря так і води) обмін речовин в організмах риб сповільнюється, і виявити їх присутність в тій чи іншій точці(географічна назва) було досить складно. Після «прочісування» декількох вже розвіданих раніше місць,
було вирішено кинути якір на одному з них, що представляло собою складну з огляду на закоряженність перспективну арену битви.Тишина, дзеркальна поверхня води ніби завмерла в очікуванні чогось грандіозного та незабутнього…
Пролунав постріл з крейсерської гармати нід назвою «L. 842GLX», і реактивний глибинний заряд (чебурашка+S-59+їстівна резина)приводнився в одному метрі від цетульського надводного дерева-коряги.
Пройшло п`ять секунд, підйом приманки, вимотування, пауза, знову підйом та підмотування, пауза і так до самого човна. Знову закид, паузи збільшені(до п`яти секунд), до підйому додались невеличкі піддьоргування, на другому кінці шнура відчулось одне невиразне тук..., і все. Закид проводка, бух..,глухий зацеп – обрив. Швидке приєднання флюорокарбонового повідка, новий «снаряд» і знову постріл, підмотка пааа…уза, підрив єєє!!! вудилище під натиском «полосатого бандита» на другому кінці прийняло вигляд півмісяця, фрикціон зажатий (а то піде в коряжник і все) спокійно, кажу собі, спокійно, але адреналін зашкалює і серцебиття миттєво прискорюється, а з ним і рухи теж, але риба взяла надійно і без проблем перший трофейний (300+/-30гр)окунь опиняється в «клітці».
Ну, як говориться почин є. Ага розкусив я тебе і «твою дивізію», а може тільки «полк»? Ну гаразд, головне розгадав таємницю «холодного окуня» - великі паузи.
«Артобстріл» триває, продовжуються невиразні тички і на одній з двох- чотирьох проводок засікаються
окунці пристойних розмірів. Час від часу трапляються зацепи та обриви, або інколи «полосатий» заводить приманку в свої підводні володіння, де він являється одноосібним господарем(щуки дуже мало), і ніби насміхаючись залишає у себе як трофей, чергову «чебурашку» із їстівним силіконом.
«Боєприпаси» не безкінченні, глянувши на наручний годинник, він, як компас показав чітко «північ», отже 12.00 час і «капітану» підкріпитись. Гарячий чай швидко вистигав на просякнутому холоді повітрі, бутерброд, як тільки з холодильника такий свіжий
і твердий важко пережовувався, але це все другорядне зважаючи на успіх (взято в «полон» близько 35 красенів).Трапезу було закінчен і знову в «бій». Друга половина риболовлі пройшла спокійніше, дедалі рідше попадались «цетульські монстрики», зменшилась кількість втрат приманок, але "козирні" зовсім закінчились. Пора і честь знати, підйом якоря і напрямок на «базу».
Поки сушився човен, вирішив хоча б трішки прибрати місце стоянки, і разюче око сміття після «культурних» відпочиваючих було піддане кремації. Добігала 16.00
і денне світило повільно опускалось за горизонт вказуючи на короткий світловий день, і що пора повертатись додому.
Дорога видалась напрочуд короткою, хоча я не зауважив, як засвітились фари мого «коня», і додому я попав вже в такій темноті, як і при виїзді.
От і закінчилось ще одне полювання на «цетульського звіра» і ще не раз ця водойма буде нас дивувати своїми трофеями, тільки потрібно до них знайти ключик, адже тут не рідкість і кілограмові «горбачі» і плотва за 200гр, і щука на…
Всім НХНЛ.
.По дорозі вирішили поїхати на Цитулю (село, залив від карєру).Приїхали о 07:30, поки розгрузилися вийшли на лід, була 08:30.Поставили 30 жерлиць на 4-х.Вистрілів не було 
, брав окунь 70-150 гр. були і по 200 гр., плотва не брала. Після 3-ї зовсім перестало брати 
, і ми вирішил переїхати на інше озеро.І ми поїхали по озерам за санаторієм Шкло.Риба не брала ніде. Лише на розливах в с. Затоці брав окунь.
В пятницу встретились на роботе со своим сотрудником Вовой и надумали поехать помёрзнуть,посверлить немножко дырок во льду ну и заодно если повезёт поймать рыбки.В прошлое воскресенье мы ездили
.Действительно рыбы на карьере много и прикольных размеров.Температура на озере была -20 и плюс ветер и снег.Поэтому свой улов на карьере не фоткал,а фоткал дома.
Всем удачи и трофеев.Да забыл сказать.За всё время а это около 4 часов рыбалки у рыбаков на жерлицы 2 выстрела-1 холостой и 1 шнурок приблизительно 400гр.
ПРивіт всім, хто скаже як добратись до карєра від санаторію Шкло, на якій маршрутці зі Львова краще їхати, щоб вранці бути вже там. Їздили в минулу пятницю, то нам рибаки підказали вийти в Терновиці і "трохи пройти пішки". "Трохи" виявилось приблизно 5-5.5км))) 
Клювало не дуже, проте на двох зловили 3-4 десятки окуня 80-300гр, (для першого разу непогано). Жерличники вранці взяли дві щуки десь приблизно 1.5 кг(по їхнім словам). Водойма сподобалась, але не хочеться знову давати крос в 10км. Підкажіть якщо хто знає чи може хтось збирається в понеділок, і не проти компанії ще з двох однодумців. Всім НХНЛ!!! 
) добавляв "колориту" нашому відпочинку. Не вагаючись ми вирішили дати рибу троха поміркувати над своєю поведінкою і перших три "за приїзд","за друзів" і "за то-то" проскочили майже непомітно... Риб висновків не зробив... Натомість погодні умови змусили таки нас змінити думку про подальше життя і десь коло 12тої ми "втікли".
. Спіймавши декілька плотвиць розміру "живець", вирішую поставити жерлиці. Проте погода як і кльов радували нас не довго. Сильний вітер і сніг змушували нас і рибу зменшити активність. Близько 11 прийшли ще двоє жерличників, і розставились недалеко від нас. До 14.00 ні ми ні вони покльовок не бачили, і після чергової бурі ми вирішили збиратись додому. Як результат на двох близько 3 десятків плотви розміру "гарна таранька" і кілька окунців. Є надія ще раз потрапити туди на лід. Може хтось буде на вихідних, відпишіть який стан льоду. Всім НХНЛ!!! 