... туди ми і вирушили .
Приїхали до єгеря, і здвовано дізнались, що в них карточки для чужих, дешевші ніж в нас для своїх
. Угіддя для нас були нові, тому і результат не найкращий, але надивились, находились і наслухались навіть пару раз стріляли. 
За цілий день бачили: дві кози, дві роботи по бекасу (певно моржувати залишився), і вертаючиь до машин пес щось підняв у лісі, трохи прогнав і вернувся, зайця не бачили. Але залишалося ще десь години дві до темноти, тому вирішили перейтись по полю недалеко від машин. Як кажуть: "Хто шукає - той знайде". На невеликому неораному кусочку підняли аж чотирьох зайців
. Першого піднімає Віталік, пес потягнув і став ... посил ... заяць піднявся трохи зкраю від собаки ... ну про свої промахи хай сам розказує 
. Потім через пару хвилин стає мій Юджин, посил ... пес майже лежачи проходить пару метрів і знов стає, потім ще раз те саме, і метрів за 20, стає ще раз, але якось не впевнено ... я здалека , не повіривши псу посилаю його , той робить крок і з голосом зривається за зайцем. Матюкаючи себе, йду глянути за псом, і дійшовши до місця стійки собаки в мене з під ніг зривається другий заєць перший промах, другим вицілив "на верняк", в очах в самого вже печений заяць, постріл ... і зайчик стрибає далі 
. Пес вернувся, а мені соромно йому в очі глянути 
. Ну а врятував всіх як завжди Микола, знов таки з під стійки , піднімається зайчик, два постіли, і зайчик тікає далі, але вже не так впевнено , потім стріляє Андрій , але добирає бронебійного зайця Рей ! Під кінець дня трохи відпрацювали подачу і додому
З полем 
