Львівський клуб активного відпочинку

Вирішив створити дану тему після вчорашнього випадку. Мета - збір інформації стосовно порятунку рибів від задухи....
Передісторія. Після вчорашньої рибалкі вирішив я облагородити один невеличкий ставочок зловленими мною окуньками, (ставок густо заселений карасьом і синявкою - я часто туди восени за живцьом хожу - і синява жити не дає, дай думаю хижака підкину). Прийшовши на місце - одразу запідозрив "щось не те" - в невеличкій проталині біля берега на мілкоті тусувалась зграя 200-300 грамових карасів (на міляку - аж хребти з води виднілися), які там явно стояли і дихали..... Довбу лунку випустити окунів - і в ніс б"є специфічний запашок , ситуація очевидна - ЗАМОР! Прийняв рішення боротись з даним явищем як кажуть тут і зараз, складаю план дій - і ловлю себе на тому що я практично некомпетентний в даному питанні ..... б"ю лункі, вставляю в них тут же наломаний очерет, про всяк випадок по центру вирубую метрову майну, та як кажуть серце не на місці, - скільки потрібно лунок (скажімо на 10м.кв.)? якого діаметру? чи обов"язково туди пхати саме очерет чи можна любе зілля (може в очерета типу трубчата структура і саме по тих трубках кисень надходить)? чи потрібно з очерету в такому разі залишати одні трубкі (тобто обстригати верхівку)?
Рибачкі - не будьмо байдужі! я впевнений - кожен знає кілька ставочків де взимку не ловлять і лунок не б"ють, заходьте туди хоч на кілька хвилин і робіть лункі! Велике прохання до людей які точно володіють такою інформацією (власникі ставів і т.д.) поділитися практичними порадами в даному питанні!!!!

Замор буває різний. Недостаток кисню зараз, у відлигу - малоймовірно. По часу ще рано, тала вода йде під лід, насичена киснем. А от нездорове середовище у водоймі (перенаселення, багато гниючої органіки, газуючий слой муляки) - це проблема. В якості засобу, який не дає замерзнути великій ополонці - хвойні гілки (лапник). Відсутність протоки теж проблема. Треба спочатку причину знати

Також стикався з даним питанням - минулого року під час замору вирізали бензопилою лунки десь 1,5*1,5 м (близько 10 шт.) і по черзі стерегли і "бовтали" воду в них лопатами чи палками, насичуючи киснем. Стерегли тому, що це були справжні акваріуми, в яких стояла різноманітна риба - в основному короп, краснопірка, плотва та хижак. Не було лише карася та линка, якого в тому ставі дуже багато.
Був свідком того, як щука десь так на 5 кг підплила до кута ополонки, виклала голову на край льоду, подихала десь півхвилинки і сповзла назад в свою стихію Шкода, що не встигли врятувати товстолоба й білого амура, які в першу чергу задихаються.
Ще минулої зими, паралельно з вищеописаним, домовлялися з пожежниками - вони приїхали і просто прокачували декілька годин воду з одного місця в інше.

Ось вчора (9.01) був на цьому ж ставі, ловив окунця на мормишку. Так ніби й відлига, й риба ще не мориться, а за рибалку (близько 3 год.) вперше був свідком наступного - сиджу над ополонкою, посмикую вудкою, і тут раптом з дна підпливає щука і намагається всунути голову в ополонку))) Перший раз я аж з стільчика впав з несподіванки Вона мене теж злякалася) І під кінець рибалки була аналогічна ситуація))))

Просте буріння лунок як правило мало ефективне. Треба думати над штучною аерацією компресором або водяним насосом.

ramanuch написав:Просте буріння лунок як правило мало ефективне. Треба думати над штучною аерацією компресором або водяним насосом.

Та якщо причина - не нестача кисню а саме надлишок сіроводороду від гниючої рослинності і муляки, можливо саме лунка допоможе воді скоріше віддавати шкідливий газ? адже додаткова аерація кількості СО2 не зменшить, та й нереально це без спецобладнання і т.д.
Щодо лапника - це ідея! та яка хоч приблизно має бути площа лунок на одиницю площі водойми?

seyvalter написав: додаткова аерація кількості СО2 не зменшить

Ще й як зменшить!

та й нереально це без спецобладнання і т.д.

Як варіант таке http://www.rosinmn.ru/sam/baa/baa.htm

Буріть лунки і вставляйте просте сіно.Якщо починає гнити водоросль то вся риба тікає на глубини.Можна по центру ставу або в найглибшому місці зробити решето .Жерличники по 100 лунок сверлять за 1,5 години .Коротше кажучи Ви (бо нерозголошуєте став) несете певного роду відповідальність 2 рази на тиждень можна пробуритись.При сьогоднішній погоді і разу вистачить.

ryvak написав:Буріть лунки і вставляйте просте сіно.Якщо починає гнити водоросль то вся риба тікає на глубини.Можна по центру ставу або в найглибшому місці зробити решето .Жерличники по 100 лунок сверлять за 1,5 години .Коротше кажучи Ви (бо нерозголошуєте став) несете певного роду відповідальність 2 рази на тиждень можна пробуритись.При сьогоднішній погоді і разу вистачить.

Став нерозголошую по двом причинам: 1, Далекувато він від Вас (та й від Львову взагалі ) географічно ; 2. Таких ставочків 30*30, заселених практично виключно карасьом і ротаном в любій місцевості вистачає , Головне щоб ми не забували що таким маленьким водоймам зимувати багато важче ніж великому ставу з проточкою !
Лунок можна набити досить - та чи не пропадуть всі зусилля за одну ніч з мінусовою т-рою? Взагалі, поясніть якщо Ваша ласка яку функцію виконує в лунці очерет? не дає замерзнути? додатково аерує? позначає дірку на льоду?

Очерет в лунках збільшує аерацію.Тобто через стеблі поступає кисень.Та й замерзає лунка повільніше.Приходиш на став ,ногою зверху по тому кущику влупив і лунка знову готова.

ryvak написав:Очерет в лунках збільшує аерацію.Тобто через стеблі поступає кисень.Та й замерзає лунка повільніше.Приходиш на став ,ногою зверху по тому кущику влупив і лунка знову готова.

Якщо порожнисті стеблі сприяють аєрації - значить любе сіно як писали вище не проходить? потрібен саме очерет!

Дискусі що-до обрахунку відсотків/кількості СО2 прохання вести через ПП.
Тему почистив (модератор)

Очерет вмерзший у лід нагрівається сонячними променями і виходить мікро проталина, через яку можлива циркуляція газів але слабо так як сірководень не плаває бульбашками під кригою, а розчинений у воді. Тому в озерах з стоячою водою (там найбільша проблема заморів) найефективніше робити якийсь водообмін або аерацію щоб шкідливі гази могли вивільнятись.
Очерет це звісно добре але знімає проблему частково коли не довгий льодостав. Для прикладу наведу озеро на Левандівці, минулої зими ентузіасти на робили таких лунок з очеретом багато і росте його там також трохи, та ще й крім того ходили сверлили і про моржів не забувайте які там цілу зиму лід рубають щоб купатись, а замор був страшний /topic-t413.html#p57779.
Тому я рахую в таких проблемних озерах досягти результату можна тільки примусовою аерацією або циркуляцією води.

пока оттепель, скалывай побольше льда у берега

Читав колись в одній польській книжці що найкраще від замору допомагає просте очищення льоду від снігу. Автор тієї книжки пояснює це тим, що товстий шар снігу затримує світло, що спричиняє зупинку фотосинтезу водоростей, їх відмирання, гниття і насичення води продуктами розпаду - а це вже скоріше біологічний метан, як СО2. І через те автор радить власне очищення льоду від снігу. А на рахунок очерету в ополонках то в очереті є перетинки на колінцях, і я маю великий сумнів, щодо потрапляння повітря під лід через його трубки, а якщо очерет залишити в ополонках то він також почне гнити і ще більше погіршувати ситуацію із замором.

ramanuch написав: Для прикладу наведу озеро на Левандівці, минулої зими ентузіасти наробили таких лунок з очеретом багато і росте його там також трохи, та ще й крім того ходили сверлили і про моржів не забувайте які там цілу зиму лід рубають щоб купатись, а замор був страшний /topic-t413.html#p57779.
Тому я рахую в таких проблемних озерах досягти результату можна тільки примусовою аерацією або циркуляцією води.

Минулорічна ситуація на Левандівці повторяється ВІДЕО, ВІДЕО , хоч лунки насверлені і очерет хтось постарався напхати...

то якась фігня з водою.Однозначно.Думав що перенасичення рибою,але 2 роки назад туди трохи запустили хижака ...а малька стало ще більше..То щось з водою.Видно туди щось зливають.