» 26.12.2011 07:57 pm
Вчора з товаришем відкрили зимовий сезон. Приїхали на озеро десь біля 7 ранку, ще темно.Власник пробує нас відмовити від цієї затії, але згодом здається, і пропонує виходити на лід зі сторони ввідного шлюзу біля берізок, там лід ніби міцніший. На дамбу Андрійович машини зимою не запускає, пропонує йти пішки. Чекаєм поки починає розвиднюватись, збираєм манатки і тусуєм 1,5 км. на піхоту. Прийшовши на місце пробуєм лід. Лід см.3-4, пробивається дуже легко одним не самим сильним ударом пешні. Після кількахвилинних вагань, вирішуєм виходити по черзі, я виходжу, товариш зі шнурком на поготові чергує на березі. Лід під мною тріщить і прогинається, дуже стрьомно, але пробую виставляти жерлиці. Виставив штук 10 але дуже близько від берега, дальше йти було дуже страшно, оскільки трошки далі від берега була вода , і було не зрозуміло, чи то відкрите плесо, чи просто вода поверх льоду. Перевірити мені не стало духу, і обмежився ловом в 10-20 метрах від берега, благо глибина дозволяла, 1,5-2,5 метри. Перші постріли прапорців(правда поки холості) вселили сміливість в товариша, і тепер вже він вийшов на лід. Трішки звикнувши до потріскуючого льоду вирішую поставити ще штук 5 жерлиць,(товариш свої не виставляє, вирішуєм ловити по черзі на мої) виставляю 2 і йду трошки дальше від берега щоб поставити на глибині, і тут стається те що мало неодмінно статись на такому льоді. Я раптово опиняюсь по шию в воді, чудом встигаючи зачіпитись руками за край ополонки. Ногами дна не відчуваю(глибина 2-2,5 м.)пробую вибратись але лід проламується під моїми 94 кг.(це без одежі). Товариш шокований побаченим (добре що в цей час він був на березі), спочатку кричить щось незрозуміле , потім опановує свої панічні настрої і біжить за мотузкою (на лід я завжди виходжу з мотузкою в запасі, навіть в дуже сильний мороз). Поки поспівала допомога в особі перестрашеного товариша, який ще й до того забув де ми поклали мотузку, і пробував в мене, по шию торчащого з води і борющогося за своє життя з останніх сил зясувати місцезнаходження останньї криками: "ну і де той б..цкий, йо...ний в рот шнурок", мені вдалося з третьої спроби вилізти спиною на лід. Коли я почав переодягатись в суху, завбачливо прихоплену з собою одежу, зясувалось що запасні чоботи залишились в машині. Товаришу випав крос на 3 км. за чоботами, я стою в кальсонах на скинутій промокшій одежі, поскільки під ногами болото. Тільки він зник за поворотом, спрацьовує жерлиця, причому дуже агресивно, я приймаю рішення вдягнути мокрі чоботи назад, і в одних кальсонах біжу до прапорця. Поки товариш вернувся, в мене на кукані 2 щучки 700 гр. Перевдягнувшись в сухе і пропустивши 50г. коньяку за відкриття, продовжуєм ловити, до прапорців бігаєм по черзі, раз він, раз я. Клює цілий день, і клює досить непогано, враховуючи що виставили всього 12 жерлиць, при чому всі дуже близько від берега, і близько одна від одної. В результаті 9 щучок, масса сходів і масса холостих пострілів. Коли знімали жерлиці, лід був тонший ніж зранку, але благополучно склавши всі жерлиці, і опинившись на твердій землі, прийняли тверезе рішення більше на такий лід не виходити. Отже чекаєм морозу.