Львівський клуб активного відпочинку

Про Бурштин можу розповісти все, що вас цікавить.
Проблема виглядає десь приблизно так.
Після створення Бурштинського водосховища, а потім рибгоспа "Галицького", який орендує _землю_ (а не канал і не море) на виході з теплого каналу у водосховище, вийшло розпорядження Головрибгоспу (ще за УССР ), яким було дозволено платну любительську риболовлю по всьому берегу водосховища, за винятком територій, які примикали до великого і малого скидних каналів та станції, та біля скидної дамби. На скидних каналах електростанцій риболовля заборонена згідно Правил рибальства - без винятків.
Рибгосп "Галицький", керуючись тим, що обілечувати всіх рибалок, які сидять по периметру багатокілометрового водосховища складно, _незаконно_ забороняє риболовлю на водосховищі, і незаконно, знову ж, дозволяє платну риболовлю на великому скидному каналі.
За останні кілька років рибгосп "Галицький", використовуючи "електротрал", винищив практично всю рибу у водосховищі. Електротрал - катамаран з бензиновим двигуном-генератором, цей пристрій б’є рибу напругою 6000 вольт, а сітка, яка волочиться ззаду, всю вбиту і прибиту рибу збирає. Після винищення риби у морі, рибгоспівці почали заходити електротралом у канал, завершуючи поголовне винищення риби в Бурштині. Рибалки-любителі разом з рибінспекцією, яку тоді очолював Руслан Коцаба, розпочали акції протесту проти використання електротралу. Керівника рибгоспу Галицького було зловлено "на гарячому", коли його працівники вночі зайшли тралом в канал і дійшли до самої станції, винищивши неймовірну кількість риби, яка масово вискакувала навіть на берег.
Рибгоспу присудили штраф 100 тис.грн., а керівника Мазура було знято з роботи. На сьогоднійшній момент Мазур був відновлений на роботі районним судом, головного рибіспектора Р.Коцабу "пішли" з роботи, а рибгосп заборонив любительську риболовлю на каналі, взамін дозволивши рибалити на ділянці водосховища "Вхід р.Гнилої Липи - знак села Короcтовичі". На цій ділянці ніхто не рибалить, там глибини 0,5-1 м, навіть на дистанції 100 м.
Це факти. Висновки робіть самі.

Щось тема зовсім занепала ... Закину пару старих фоток (25.03. і 01.04.2007р.) ... там початок сезону - а зараз зима ... бр-р-р... :

Шановні рибалки давайте поважати природу і своїх колег.

Приїхали в неділю зранку на канал , і спостерігали наступну картину, вздовж каналу просто навалено бутилки (з під чого завгодно), папір, кульки і т.д. Серед цього сміття розташувалось пару «рибалок» , а решта помикались у пошуках місця .

Я розумію, що на сьогодні не проблема купити з десяток «японських» спінів , але коли вини одночасно розташовані вздовж берега , то один «риболов» займає мінімум 10 м пляжу. При цьому ефективність такої рибалки дуже сумнівна.

А про сміття – просто без коментарів.

Тепер про саму рибалку. Поїздивши вздовж каналу прийняли рішення, переміститись на водосховище. Запитавши місцевих чи можна ловити? Відповіли що можна.
Умови були просто екстремальні, сильний зустрічний вітер, висока хвиля, яка раз у раз заливала вузенька смужка бетонної плити. В результаті один середній карасик.


Відкриття сезону завжди не просте, за то почав обкатувати новий фідер і нарешті вирвався до води, а це головне.

З 14.04. на 15.04.09 були вночі на малому каналі.
Рибалили із 23.00 до 03.00.
Течія на каналі була досить слаба, а з 00.00 взагалі практично відсутня .
Крім нас був ще один рибачок зі спіном, але в нього по рибі "0", та два карасятника (взяли 2а карася в районі 400 гр).
По рибі в нас (2є чоловік):
Вдалось видрочити лише 2 судачка, 1й навіть ще не "пістолет" (див. фото) інший вже в районі 300 гр + пару сходів (судак на силікон практично не відкликався, в сумі за рибалку менше 10-ти "судачих" покльовок ). Зато попались 2 буфало в районі 300 гр, причому один на воблер - 46 МДР (явно хижий настрій мали буфали вночі ).
В 03.00 на ТЕЦ дали воду, піднявся холодний вітер, клювати взагалі перестало - ми поїхали на Львів...
П.С. На Бурштин на судака зараз не раджу їхати - в каналі масса дрібної верховодки і плотви, судак нажраний і дуже перебірливий (ІМХО) .

Всем привет, был с Гамлетом и друзьями на выходные на обводном канале. В 18:00 поймал на фидер Белого амура, после взвешивания потянул на 7,400кг и было поймано еще с 20-ть карасей от 150-до 400гр. В 01:00 ночи пошол трал с електричеством, побили всю рыбу, пообрывали часть снастей и на этом утром рыбалка закончилась. Тралл был успешно обкидан прибрежными камнями и послан неоднократно на Х..........Й.

Відвідали дану водойму на вихідних. Виїхали у складі вельмишановних панів: Сергія, Антона та Олега (знаного на форумі модератора підрозділу "спінінг" з дуже "оптимістичним" прізвищем/ніком ), та мене, автора цієї писанини . Місце дислокації - вихід з "теплого каналу" бурштинської електростанції у водосховище. Розраховували на нічного судака, утім, в його планах, напевне, не входило харчування, а тим паче нашим силіконом. Хоча, початок ніби видавався оптимістичним. Сергій ще у п"ятницю ввечері упіймав першого в житті судачка грамів на 100. Проте, його родичі по виду зустрічали наші приманки повною ігнорацією. Порибалили до першої. вночі до нашої компанії приєдналася банда колег по хворобі. Кльов їх теж не влаштовував і вони пішли спати, як і ми...Вранці усі ми з боєм окупували косу, відвойовуючи сантиметр за сантиметром території у прмисловиків типу "30 закидушок і два мішки риби" . Їхніми снастями був розмережений увесь канал..яблуку , (а перефразовуючи "силікону" ) не було де впасти. А де не було "добитчиків" - були сітки .... Із появою перших променів сонця я також вловив перше у житті судаче дитя яке попливло підростати. Потім змінюю класичний джиг на "московську оснастку", знана ще як "відвідний повідець" (на 10-15 сантиметровому повідці кріпиться грузило 8-15 грам, а на іншому, довжиною від півметра і більше силікон на офсеті). Я ловив на півдюймовий твістер....І тут почалося (звечора і вночі вона не працювала, проте реваншувала вранці) Стільки окуня за рибалку я ще ніколи не ловив. Впіймав їх 200 чи 300 ....не лічив. Здебільшого непристойного розміру. Найбільші важили до ста грам. Усі смугасті попливли підростати. Неочікуваною радістю для усіх спінінгістів з компанії став ненажерливий карась. Його по одному, а то й три-чотири спіймав майже кожен. Хто по чесному - твістером у рот, а хто за плавник. Я наприклад спіймав свого за пузо ..Шикарна погода, гарна компанія однодумців і ненажерливі окуні ...усе це подарувало незабутні відчуття......Наш бригадир і перевізник пан Олег Смуток, маю надію, у понеділок викладе тут свої враження. Він, до речі, якось і більше фотографував ...я під час шпленої кокунячої навали це діло опустив , зробивши тільки два фото

Да, тоска за открытой водой и нас - Вова, Юра, Орест и Игорь - понесла на Бурштын
Приехав вечером на канал, мы увидели, что тоска по рыбалке намного глобальнее чем мы себе представляли - весь берег был усеян рыбаками с множеством спинингов. С такой очередью на место и традицией передавать друг другу рыбное место мы столкнулись впервые, как впрочем и впервые были на этом канале, поэтому ореентироваться ночью пришлось тяжело, чтобы расположиться на свободном месте. Увидев рыбаков на спортивной базе мы перелезли через забор и расположились рядом, как потом оказалось утром, что этого делать было нельзя - приехала тренероваться сборная Украины по гребле, нас наругали и попросили подыскать другое место. Не повторяйте наших ошибок даже если рядом братья по тоске показывают на свободное место!
Ну, а до утра весёлая компания рыбачила и ловила рыбу



По карасю и подлещику хорошо работали пружинки набитые горохом с пенопластом на крючках. С удочкой можно хорошо оторваться по плотве, верховодке и окуню.



В полдень мы переехали на новое место - практически под ТЭС, компания дальше отрывалась по верховодке, а я полоскал приманки по ловле хищника, но к сожалению результатов сие действие не принесло, кроме забагренного ерша и зацепов чьих-то снастей, некоторых даже по несколько раз
Даже с некоторыми неудобствами отдых получился хороший и главное - тоску за рыбалкой попустило, хоть и не на долго

Як і обіцяв докину трохи своїх вражень від поїздки .
Виїхали ми на нічну рибалку із п’ятниці на суботу.
Зразу хочу застерегти всіх бажаючих порибалити на Бурштині за якість дороги - її в межах Львівської області практично не має (в сенсі асфальтного покриття). Ями глибиною до пів-метра розкидані в самих неочікуваних місцях аж до самого Рогатина - далі дорога значно краща... Варто їхати максимально повільно та уважно - інакше будете довго бортуватись...
Рибалили ми компанією 4ри чоловіки.
Звечора влаштувались на лівому боці каналу в місці де реально було пробитись поміж фідеристів до відкритої води. На вихідні не раджу їхати на канал - людей там більше ніж в центрі Львова . Направду, практично не реально знайти місце для більш-менш нормального спінінгування.
З вечора на 4х ми зловили судачка, окунця та йоржика – себто, не надто вдало провели вечірню зорьку.










Вирішили перебратись на протилежний бік каналу (теж заборонена зона). Прийшлось в темноті перелазити через паркан із колючим дротом - екстім, однако . Встати на каналі не вдалось через заготівельників, які позакидали по 10-20 спінінгів та, місцями, сітки... На виході із каналу вдалось приткнутись біля одного із фідеристів, але місце було малоперспективне, тому і зловити практично нічого не вдалось...
До нашої компанії серед ночі приєднались знайомі із іншого форуму (назву форуму не вказую через цензуру )...
В них також нічого не виходило зловити, тому орієнтовно в 2-3й всі дружно пішли спати в машини...
В 5.15, коли почало трішки світати, ми дружно повставали, приготували свіжої кави і вирушили на місце нічної рибалки.
Вісьмом спінінгістам влаштуватись на п’ятачку 15 м доволі важко, тому я прийняв нагле рішення і заліз між двома спінінгами фідераста. Рибак виявився не конфліктним і, за пару хвилин, більшість з нас зайняли інші сектори між лєсками фідерів.
Зрозуміло що так рибалити доволі незручно, постійно треба ловити в невеличкій обмежаній лєсками зоні пильнуючи щоб їх не зачепити .
Проте, потрохи призвичаїлись і почали з успіхом ловити невеличких окунців (гамаліївського розміру) та чуть більших судачків.












Всі судачки як і 99% окунів повертались назад в канал після акуратного їх звільнення від гачка.
Кльов був фантастичний напротязі усього дня - кожна проводка приносила якщо не рибку то пару покльовок. Пізніше я трішки наловчився і після підсічки некрупного окунця, давав йому змогу самовільно звільнитись, таким чином можна було "потримати" 3-4 окунців за проводку і витягнути найкрупнішого чи найнаглішого...
Поміж мальком зрідка проскакував і пристойніший окунець - до 200 гр, але це вже сприймалось як визначна подія .












Десь біля 9ї ранку рибак із команди-конкурентів витягнув першого карася - чи неслабо нас здивував - карась заглотав дюймовий силікон... Відповідно, я теж перейшов на маленький силікон і почав ловити карася із певною регулярністю.
Карась попадався практично усім із нашої групки у 8м чоловік. Кожен 2-3й брав приманку в рот, або був підсічений в районі рота - інші багрились за пузо чи верхній плавник.
Карась попадався досить крупний - в районі 400-800 гр (дивно, але фідеристам крупніший 500 гр практично не клював)... На фоні кльову мікроокунця виважування карасі в 700 гр приносило максимум екстріму та задоволення, особливо на делікатній снасті (я, наприклад, використовував спін ГЛ 841 )














Під-обід команда конкурентів поїхала на Львів, а ми сіли пообідати.
Поки ми обідали на нашому місці (чесно відвойованому у фідеристів-заготівельників) влаштувався місцевий із мальком. Буквально за пару хвилин рибалки йому вдалось виволокти окунька грам на 600-700 (і це на місці де 8м спінінгістів рибалили майже добу).














Після обіду ми ще трішки порибалили, але без особливих успіхів - клював в основному йоржик, але розмір як для йоржа не дрібний, тай клював правильно .
В 15.00 виїхали на Львів із розрахунком що десь біля 18.00 будемо у Львові (шлях у 80 км подолали за 2,5 години - зато не полопали диски і підвіска не полетіла .

Полосатий бальзам на душу…або історія про те як можна «завести» чотирьох буйно помішаних з одного речення. Ну задавалося би доволі типова переписка у асьці між двома колегами. Обоє сидять на роботі….Четвер … повноцінний робочий день. Один у одного питає : «Як справи»… інший відповідає …"диви яка класна погода, ех… зараз би десь на водойму" ..і що ви думаєте – за кілька годин вони вже на тій водоймі. І не просто водоймі, а на водосховищі за 100 кілометрів від Львова з ліхтариками на лобах споглядають плинність сотень тонн теплої води, що виходить з Бурштинської ТЕС, і очікують на нічний хід судака…
Так – це про нас. Довелося мені лише озвучити мрії про рибалку, як механізм одразу запустився у правильному напрямку. У мене, як і у колег одразу знайшлися правильні аргументи для жінок, відмазки на роботі, нарізалися канапки, і як то кажуть «по конях». О дев’яті вечора Олег Смуток (він же «Smutok») та ектівський однойменний «Вова» підбирають мене та Віктора (Minero) біля Сихівського «Арсену» і наш болід везе мчить у напрямку Бурштина
Неповних три години, і ми з розкладеними спінами продираємося через паркан з колючим дротом, щоб попасти на улюблене місце. Хто би міг подумати, але він встелений фідерами навіть в будній день. Цієї ночі судак нас в гості те чекав,… ну і грець йому. Повечерявши, з думками вже про кльов ранішній, ми пішли у авто ночувати.
Ще затемна, о 5-ій, ми вирішили знову штурмувати канал. Думали нічний вітер і прохолода розжене хоча б трохи фідеристів. Та де там . Усі сиділи на місцях без покльовок та тремтіли від холоду, проте, покидати «насиджені місця» ніхто не збирався. Тож, обрали тактику нервового пресингу. Cтавали між фідерами і здійснювали закид, раз по раз (ненароком звісно) чіпляючи джигом то жилку то грузило конкурентів. До обіду мис був очищений . Напочатку ловлі кльов був в’ялим. Порадували душу кілька малих судачків , та кілька мікроокунів.


Проте, стабільного кльову не було, не зважаючи на постійні експерименти з приманками. Тут я роблю спробу половити на глибині, роблячи закиди під протилежний берег, ставлю кислотник на 3/4 дюйма на офсеті, і на гачку сидить непоганий окунь


Коли ж ставлю півдюймовий ,коричневого відтінку, твістерок …… почався справжній карнавал. Хороший окунь клює один за другим. Хлопці вже почали на мене криво дивитися, бо у них майже нічого. Minero зі злості шо у нього не ловить його 842-ий Луміс, почав обкатувати свою новопридбану дубину Legend Elit MHF2. Це йому не допомагало. Я пошкодував колег і роздав обом по останньому твістерку облюбавоного окунем кольору. Почали ловити усі... Тим часом, до нашої компанії прийшов Вова, який замешкався у районі спортивної бази. Він нас зумів здивувати тим, що у вершинки його спінінга була відтята рибою чи відламана (не колеться ) половина.Тим не менше його спін напевне був єврейського походження, адже із обрізанням почав ловити, і причому справно, коли наш Вова як і всі перейшов на півдюймову гуму.


Цією снастю був упійманий і перший в житті судачок нашого Вови. Радості не було меж…Спільна фото сесія.


Окунь того дня мав гарний апетит., як 10-20грамовий так і 200-300. Усі «відірвалися по повній», вже навіть дещо втомися від монотонного кльову. Тому більшість полосатих а тим паче недомірків ми відпускали. Напругу знову створив джиговий карась. Минулого тижня він нас здивував усіх своєю хижістю. Відзначився і цього разу. Правда меншою активністю. Срібляста фортуна усміхнулася лише Мінеро, а згодом і Смутку


Ближче до обіду над Бурштином почали згущуватися хмари і посилився вітер. На водосховищі навіть з’явилися спортсмени-вітрильники. Тож було прийняти колективне рішення збиратися додому.
Ми подякували кльовному місцю, схилили шапки перед полосатим і вирушили у напрямку до Лємберга.... усі злегка причмелені приємною втомою з купою приємних вражень та насолодою від рибалки


P.S. По дорозі до Львова з хлопцями зійшлися на думці, що рибалки які організовуються спонтанно – є найкращими .

Вдалий вийшов виїзд .
Як описав Тарас, без жодних планів та зборів на рибалку списались по асьці (треба її зрубати, а то шеф з роботи пожене ) і за пару годин компанія із 4х фанатиків вже була готова до виїзду.
Перед виїздом ще мали із Вовою заскочити в клубний бар... Приємно вразила кількість присутніх рибалок, цікаво би було поспілкуватись довше, проте, ще двоє учасників раптової вилазки нас вже чекали на Сихові...
Дорога пройшла без особливих ексцесів. Ямки попадались регулярно, але приємним є те, що їх потрохи починають латати .
На канал приїхали близько 22ї, розклались і пішли шукати судаків. Вечірньо-нічна рибалка окрім приємного спілкування та окунчика із плотичкою нічим не порадувала, тому близько 2ї ночі пішли відсипатись в машину.
О 5.00 підйом - кава - збори - перелаз через колючку - рибалка .
Відразу почались жваві покльовки судачків. Як правило мікро, але проскакували вже й дещо крупніші екземпляри.










В Тараса навідь був сход під берегом "судачіни" близько 300 гр (по Бурштинських мірках вже солідний риб )...
Практично кожен із компанії ще до світанку встиг зловити по 3-4 судачки, які після швидкої фотосесії відразу повертались домів...
Поміж судачків покльовували окуньки грам по 30-50 ть, та карасики. Карасики попались правильно - заглотували твістер як хижі риби.
Поки ми пристосовувались до ранкової ловлі, Вова встиг поламати свій спін якраз по середині - шкода спіна, але якщо врахувати що спінінг поламаний при виважуванні риби - то навіть, трохи заздрісно...
Але Вова як нормальнпий фанатик, не особливо розстроївся, а обламавши залишок вершинки який йому заважав, із успіхом почав ловити окуньків .
Поки ми по-доброму прікалувались із Вови із його супер-фастового спіна, Тарас підібрав ключик до матєрих окунців .
Окунь попадався в районі 200-300 гр, меньших відпускали. Покльовки і виважування приносили массу задоволення, навіть більше ніж від виважування карасів .










Критичним моментом були фірма виробник, колір силікону та тип проводки. Коли всі пристосувались - змогли витягнути по 15-20 пристойних окунів кожен! Окунь клював настільки азартно, що не відпускав нас на сніданок , але ми азарт перебороли (згодом) і вже ближче до обіду таки поснідали ...
Під-обід погода почала різко псуватись, хоча і до того вітер був дуже навіть неслабий.
Близько 13.00 ми почали неквапом збиратись на Львів. Правда за 5ть хвилин до виїзду мені ще вдалось витягнути карасика із прикормленого фідеристами місця. Карасик в 500-600 гр дав на 841й такий спротив, що довший час його виважування я був переконаний що волочу товстолобика на 1-2 кг ...
Загалом, рибалка вийшла дуже цікава і насичена, дякую всім за веселу компанію ...
П.С. Я на асьці ...
П.С 2. Збір грошей, я так розумію, проводять лишень у вихідні дні і то, блище до ТЕЦ. До нас ніхто не підходив - нічим не цікавився...

Zaochnyk » 15 вересня 2010 01:52 pm
Окунь, судачок, карась... все по старому

а ще "риболови спортсмени" із сітками, екранами, раколовками, та твічери із драчиками
якщо серйозно, то їжджу туди на окуня, деколи попадається судачок на палець, окунь до 200 грам
останній раз впирався суто на воблери

ловив із дамби ,що між каналом і морем
на світанку полосатий стояв під берегом, спробував ужгородського стіка, сподобалась буратінка, такі видовищні виходи риби, погоня.. красота, але то все тривало не довго, десь з 4 години окунь відійшов від берега і весь день доводилось далеченько шпурляти, благо себілівський ратлін досить гарно летить,
за цей раз працювали косадаковська міноха
і Flatt shad
обома воблерами задоволений, хоча міношка трохи погано літає, треба наловчитися закидувати, тим більше що її вага нижче порогу спіна

Мав трохи часу і натхнення, черканув розширений звіт ...
Підхопивши грип я близько півтора тижні провів без риболовлі . Зрозумілим було моє бажання рвонути кудись відразу після виздоровлення, особливо, з огляду на нехарактерне потепління останніх днів – на відкриту воду з УЛ-спінінгом .
Отже, тільки вийшовши на роботу, списався по асьці із Тарасом (Taras_K) та Богданом (Bogd@n) щодо можливого місця риболовлі. Тарас і Бодя, як і зазвичай, відразу підписались їхати, причому, значення куди саме було другорядним – головне зі спінінгом і на відкриту воду . Мене ж невимовно тягнуло спробувати половити форель на потічках взимку. Здзвонився із Петром (RIS) – він також підписався відразу, окрім того, пообіцяв дізнатись від знайомих гідрологічний стан верхів’я річок. Я ж намагався максимальну кількість інфо отримати за допомогою сайту (дякую людям які відписались як в чаті так і через ПП). Побачивши моє запитання в відкритому чаті форуму, відразу передзвонив Антон (antonio), забронював собі місце в машині і запитав коли виїжджаємо )). Така оперативність друзів – від ідей „кудись поїхати ще невідомо куди...” до вже затвердженого складу групи цієї вилазки справді вразила - не пройшло і 15 хв . Приємно мати справу із фанатиками...
Отже, півтора дня пішло на моніторинг стану річок із різних достовірних джерел... Проте, в результаті вечірньої телефонно-групової наради в п’ятницю, на основі не надто втішних новин із Карпат (рівень вищий на 1-1,2 м, не сильно, але вода - мутна), було прийняте рішення не ризикувати і їхати в Бурштин на канал. Ще прийшлось внести корективи в склад групи і провести заміну Тараса на Вітю (Minero) у зв’язку із несподіваною застудою першого ...
О 5,30 суботнього ранку, ми вже пересідали в машину Богдана на початку Давидова. Дорога минула в спілкуванні про риболовний спорт, які, час-від-часу переривались коментарями жахливого стану дороги ...
Приїхали на канал вже на світанку. Відразу відчули що тут значно холодніше ніж у Львові – не вище нуля, з морозним поривчастим вітром. Поспіхом спакувались і поспішили на улюблені місця .
Вздовж обидвох берегів каналу сиділи фідерщики, поплавочники і просто, рибалки-заготівельники із 10-15тьма спінами на брата.
Підійшовши до місця ловлі, відразу помітили значну активність хижака, який активно ганяв малька на поверхні. Поспіхом оснастили спінінги (я джигом), хлопці вобами-мінохами і почали ловлю .










Хлопці на твіч нормально ловили окунців, правда, їх розмір бажав кращого (не більше 50-70 гр). На джиг окунь клював краще, тай розмір від 100 до 200 гр. Проте, напарники так захопились активною та азартною ловлею на воблери, що не спішили переходити на джиг. Остаточну перевагу джигу над вобами вніс крупний карась (540 гр), що спокусився на салатовий твістер ¾. Карась взяв приманку „правильно” (підсікся за верхню губу), а так як клюнув він із-під протилежного берега, то і виважування його на лумік 841 із поводком ФК 0, 14 мм забезпечило викид в кров значної порції адреналіну ))).












Поки Петро робив мені фото сесію із карасем, Богдан підібрав ключик до крупнішого окуня ... Окрім нас, правіше стояла ще одна компанія спінінгуїв, які також доволі успішно ловили окуня...
Побачивши, що на нашій стороні каналу кльов риби суттєво кращий, навпроти берег поспішили зайняти рибалки із тих що свято вірять, що величина улову напряму залежить від кількості закинутих снастей :/. Заваливши 10ть китайських телескопів під наш берег, ці „рибалки” значно ускладнили нам процес ловлі, причому самі нічого не ловили, лишень постійно кричали та злились коли ми витягували їх оснастки... Особисто я, всіляко намагаючись запобігти перехльостам, не менше 5ти раз займався перетягуванням шнура спінінгом , аналогічно спінінгісти з іншої компанії на нашому березі постійно розплутували джиги із їх кормушок... Не хочеться коментувати рівень культури таких „рибалок”, але і результативність їх дій не увінчалась жодним успіхом. На 10 спінінгів (як із кормушками, так і із оснастками на малька) їм вдалось виловити за цілий день лишень одного судачка на 100 гр (якого відразу замордували) та одного карасика грам на 200 ...
Обриви, перехльости, 50 гр кормушки що постійно хлюпались біля нас не посприяли кльову і блище до обіду кльов практично припинився. Лишень Богдан на заздрість оточуючих рибалок регулярно висмикував окуньків подеколи досить пристойних!
Довго ми вмовляли Богдана перерватись на обід і близько 13ї нам це таки вдалось ...










Щойно ми перекусили, почав накрапати дощик... Кльов так і не покращився, окунь регулярно супроводжував приманку, але атакувати її наважувався вкрай рідко. Прогулялись трохи по каналу – окунець попадався практично в любому місці, але дрібний і прошений. Поспілкувались із іншими рибалками – кльову на усілякі кормушки практично не було і більшість переключились на ловлю риби на поплавок у проводку. Поспостерігав за деякими із рибалок – за такої ловлі попадалась плотва та краснопірка до 150 гр (це на перловку), ті хто ловили на хробак – витягували окунців та йоржів...
Дощ посилювався, біля 15ї години ми вирішили повертатись у Львів .
Загалом, усі залишились задоволеними виїздом – усі нормально відловились, апробували нові снасті та приманки, поспостерігали на ловлею Богдана - почерпнувши корисний досвід по проводках та приманках ...
ПСи: Здивувало, що за цілий день ні наша компанія ні компанія спінінгіств-сусідів не зловили жодного судачка, тай косарі із сіточниками ніякими уловами не могли похвалитись, мабуть, електротрал таки суттєво зменшив популяцію риби в каналі ...
ПСи 2: Ніхто ні до нас, ні до інших рибалок за „штрафом” не підходив...

Також були на Бурштині, також на каналі, правда, позавчора .
На Бурштин вирішили їхати бо не знайшли альтернативи - Добротвір вкритий льодом (на каналі глухо), а в річках гуляє рівень...
Отже зі Львова виїхали в 6.10 в стандартному складі (Богдан, Петро, Антон і я (Тараса знову не було - знову відкосив ))...
Починаючи від об'їзної Львова і аж до кінця Бібрки асфальт залишився лишень місцями (зійшов разом зі снігом) - тому особливої насолоди від спілкування спочатку не було... одні "пі-і-і-і-і" ...
В Бібрці Богдан згадав, що забув заправитись - схрестивши пальці на руках доїхали до заправки "Окко", на якій виявилась технічна перерва на 40 хв ... Щось не заладився трохи день...
Прийшлось повертатись по глобальному бездоріжжю на початок Бібрки на "АНП", тримаючи схрешені пальці вже не лишень на руках, а і ногах .
Все ок - заправились - погнали далі...
Перетнувши межі Львівської/Франківської областей, відразу відчули певне покращення дорожнього покриття, з'явилась можливість їхати дещо швидше за 60 км/год . Відповідно суттєво піднявся настрій у водія та пасажирів, навіть почали грати в логічні ігри .
Приїхали на канал вже добряче розсвіло. Погода була значно приємнішою ніж у Львові - хмари розсіяні з натяком на можливість відсутності дощу, практично без вітру, + 7-8 градусів .
В пиприжку помчали до каналу на перегонки - ми з Антоном прийшли на "точку" перші .
Дивно, але народу на каналі практично не було, ну може 5-7 групок по обидва боки..., зате риба регулярно проявляла свою присутність сплесками .
Швиденько спорядили джигові комплекти і поспішили щось зловити раніше за Бодю .
Відразу почались покльовки окуня від 50 і до 300 гр (рідше ).










Причому, окунь з однаковим азартом клював як на джиг, так і на секретні воблери (яких є лишень 2а в Україні - один у Боді, а другий - теж у Боді )












Петро також не відставав - успішно твічкав рибу по всьому березі каналу...
Окунь клював практично однаково протягом усього дня. В період роботи земснаряду (є на виході такий девайс), кльов навіть покращився .
На протилежному березі від нас сиділи фідеристи-універсали (ловили на все, включно їз мальком ). Час-від-часу вони також витягали окунців на малька, та підлящиків-плотичок в районі 200-300 гр (за день не менше 10 шт).
Під-обід почався досить неприємний дощик із поривчастим вітром, але риб клював, так що ці примхи погоди пройшли непоміченими .
Близько 13ї по-святковому пообідали (все як у людей - із холодцем та тортом ), і знову за спіни...
Активне висмикування Бодьою окунців не залишилось непоміченим не лишень оточуючими рибалками, а й молодим бузьком (журавлем), який забив далеко летіти коли купа рибалок на каналі ловлять дрібноту .
Так що, переконавшись що ми вже пообідали, цей бузьок акуратно приземлився неподялік Богдана і почав виклянчувати рибу як звичайний кіт , мало що не муркав .










Птах поспіхом заглотував рибку яка дрібніша, яка дещо більша - перед заглотом - довбав дзьобом (напевно живі окуньки йому шипами горло дерли )...
Хмари розійшлись, посвітліло, земснаряд перестав працювати, але окунь і далі клював...
Підійшов до нас якийсь чолов'яга - представився рибнаглядом (правда, жодних документів не показав), але щоб не псувати собі враження від вдалого виїзду - заплатили йому по 15 грн/чол. і не вступали в нудні дискусії чи словесні перепалки .
Близько 15ї вирішили потрохи припинити рибалку, так-як кількість виловленого окуня вже наблизилась до непристойної ...
Побачивши що халява скоро обламається - до нас поспішив прилетіти знайомий бузьок ... Знову випросив пару рибок і задоволений нашою щедрістю дозволив зробити собі фотосесію .












Ще практично засвітла встигли повернутись у Львів, навіть колеса не прийшлось бортувати .
ПСи. Цікаво, що зі всіх рибалок на обидвох берегах каналу бузьок двічі прилітав саме до нас - чи то його темп ловлі приваблював, чи 6те чуття що ми його не скривдимо - розумна тваринка .

Як доїхати до рибгоспу можу показати, а де окуньків потягати не знаю(бо ніколи не тягав там на спінінг). Умовні позначення на карті: 1) заправка ОККО(основний орієнтир, дорога типу рогатки) на цій рогатці триматися лівої сторони(там ше вибоїн багато) ; 2) бар-магазинчик з червоної цегли і автобусна зупинка(один такий), зразу перед ним поворот на ліво (грунтова дорога); якшо їхати по тій дорозі, то виїдеш прямо до каналу, потім направо і буде видно міст через канал 3) міст через канал. Машину можна залишити в районі моста, шкоди ніби ніхто не робить. успіхів! якшо шось не зрозуміло питай.

З різних причин ніяк не вдавалось виїхати цієї зими на рибалку із спінінгом. І от зібралась група фанатиків цієї справи – всім вже кортить кудись поїхати, взяти до рук спінінги, посмикати, подригати і когось спіймати... Дивлюсь погоду в Інтернеті передають +1, дощ, останній день плюсової температури – такі дрібниці нас не зупиняють, однозначно треба їхати! Роздумували над двома варіантами: Добротвір та Бурштин. Прочитавши звіт Смутка, цікавішим виявився Бурштин. Зібрались їхати в чотирьох... 20 січня, тобто вчора.

Зі Львова виїхали 6:30, з Рясне – на об’їздну, і відразу стає зрозуміло , що дорога буде нелегкою – ями, дощ, ніч... Трохи від’їхали від Львова, попали в яму і погнули диск. Треба ставити запаску, швидке вигружання багажника, міняємо колесо і рухаємось далі...

8:30 ми вже біля каналу. Падає не сильний дощ. На каналі було дуже багато рибаків, практично, що 10-15 метрів був рибак , проте спінінгістів Я не бачив. Одягаємо дощовики, Я пройшовся до води, бачу один рибачок якраз витягнув гарного карася, десь до 600 грам , здається на кормушку. Що придало мені азарту.
Вертаюсь до машини ,збираю 2 спінінги, п’ємо каву і рухаємось по каналу до його виходу. По дорозі бачив, що в поплавочники на мах ловили плотвичку.

Дощ змінився снігом, стало чуть краще, але руки мокріють + вітерець - холодно. Тому, дуже бажано при такій температурі мати рукавиці. Без рукавиць замерз за годину, потім одягнув...











Я спочатку замочив воблера, на перших смиках були легкі покльовки. Тим часом, хлопці дригають твістерами... Відразу були покльовки, кльов був хороший, брали окуні до 200 грам. Я далі бавлюсь з воблерами на які спіймав тільки декілька мілких окунів. Та все таки через пів години Я не витримав і також взяв спін з силіконом і справи пішли краще... Здебільшого ловили дюймовими твістерами на джиг-головці 4-6 грам, менші зносило течією. В Андрія була потужна покльовка на великий твістер , але не реалізував . Потрохи кльов погіршився, але покльовки були постійно, проте зменшилась їх агресивність та результативність. Вдень розмір окуня зрідка був більше 100 грам.














По берегу ходив той самий, популярний бузьок, вичікував , щоб хтось йому підкинув рибку . Під обід він підійшов і до нас, ми вже по традиції Львів’ян, погодували його окунцями . І він , довольний, кудись почалапав, не дочекавшись фото сесії .

Наловившись, о 3 год. ми вирішуємо змотувати снасті. Рибалкою всі були задоволені і з гарним настроєм повертались додому.