Зимова природа з елементами індустріального пейзажу 
Дата: 19 лютого, неділя. (вибачайте за багато букв)
Короткий вступ. Зважаючи на значні морози та непопулярність одного із наших озер в пінгвінів, було прийняте рішення в черговий раз подовбати трішки там лід. З метою збільшення продуктивності праці та кількості видовбаних лунок, залучив в телефонному режимі до цього «дійства» нашого клубника Тараса_К. В обумовлений час зустрілись на озері, озброїлись ломиками та сокирами і, напрацювавшись на славу, в процесі насичення озера киснем домовились про виїзд в Бурштин наступного дня. (Як тут втриматись, коли в шафі із рибальським причандаллям припадає пилюкою новий ультралайтовий спінінг, а лід зійде ще не скоро

).
Недовгі збори, перегляд приманок, приготування провіанту, бій Кличка, і, покімаривши зо три годинки, о 5-20, в неділю моє невиспане тіло прибуло на точку збору. Буквально через кілька хвилин після мого приходу із темноти виринає постать Тараса. В процесі обговорення майбутньої рибалки, дочекались Богдана Столяра та Олега Смутка. Блискавичне завантаження спорядження в автомобіль і наш екіпаж вирушає в напрямку Сихова, де ми підбираємо ще одного учасника рибалки Антона (Antonio).
На виїзді зі Львова дозаправляємось. Бензином, а не алкоголем

. І, вже без зупинок вирушаємо в напрямку Бурштина. Дорога дається легко, на диво мало ям. Щоб скоротати час у дорозі, ведемо активне та змістовне обговорення на тему «Спінінг проти Фідера» у різних аспектах та проявах. Перемогла дружба. Загалом дорога пройшла швидко і на світанку, без пригод, ми добрались до каналу.
Швиденько складаємо комплекти і кидаємось в бій із знаменитим бурштинським окунем та судаком. Вирушаємо вздовж каналу. Так як я тут був вперше, то слідую за своїми більш досвідченими колегами по діагнозу Тарасом, Богданом та Антоном. Лише Олег десь загубився по дорозі. Доходимо до виходу каналу в море і приступаємо до ловлі. Ставлю трьохграмову чебурашку з 2х дюймовим Свінг Імпактом від Кейтеху, придбаним у «Світі рибалки» ще восени, але так ніразу і не випробуваним. Пробний закид – і розумію, що так діло не піде – течія в каналі сильна і мою приманку наглим чином здуває течією під берег. Посуваюсь трішки в сторону, де течія набагато слабша, і починаю джигувати. Закид-дно-підрив-дно-сходинка-дно-удар-ракушка. Чесно кажучи не міг подумати, що покльовка ракушки може спричинити такий всплеск адреналіну.

Тим не менше радію чутливості нового спінінга і з не меншим азартом продовжую експерименти з проводкою. Тик-тик-тик. Глухо. Спостерігаю за Антоном і Тарасом, які ловлять на відвідний. У хлопців теж результат не фонтан. Простіше кажучи – нулик. Впираюсь далі в джиг – ще одна покльовка, але знову ракушка. Жесть. В майстра-твічу Богдана поруч теж пусто.
Необхідно щось міняти та й в животі «кишки марша грають». Провівши коротеньку нараду, приймаємо рішення «заморити черв’ячка». Видзвонили Олега. Олег, до речі прийшов із двома окунями майже «пристойного» розміру, що нас всіх порадувало – риба є.
Розклали «Скатерть-самобранку» в підвітряному місці, і трішки перекусивши попри чудову медово-перцеву настоянку виробництва горілчаного заводу Олега Смутка

із новими силами та завзяттям приступили до пошуків окуня.
Вирішую трошки половити в каналі, але, оскільки найважча джига із наявних в моїй коробці була замалою для течії в каналі, прошу в Антона показати мені майстер-клас по в’язці відвідного поводка, за що йому велике спасибі. Як виявилось – нічого складного.
Поступово, освоюючи техніку ловлі на відвідний, посуваюсь в сторону понтону, де вже були Антон та Тарас. Закид, ще закид. Пусто. На черговій проводці майже під самим понтоном відчуваю невнятний ударчик, зупиняю проводку на секунду, проводжу приманку легесенькими ривками і на черговому ривочку є удар. Та де там удар – УДАРИЩЕ!
Підсічка і – ось він перший окунь сезону 2012 в моїх руках. Розмір – просто монстр – грамів 20!

Радості повні штани. Але розмір не головне.
Через кілька хвилин Тарас теж висмикує окуня приблизно такого ж розміру і теж під берегом. Таким чином ми дійшли до висновку, що весь окунь, як не дивно, стоїть в березі. Потроху посмикуємо окуньця, розмір якого щоправда не радує. Радує інше – хороша сонячна погода, весела компанія, покльовки є – що ще треба спраглій душі спінінгіста у зимове міжсезоння?
До нас підтягується Олег і за той час, поки ми в черговий раз перекушуємо, активно починає тягати окунька на мормишку в пів-води з-попід берега. Поруч з Олегом місцеві досить таки вдало ловили окунця на мормишку з понтону. Чесно кажучи - здивував такий спосіб ловлі
Перекусивши, міняємо тактику.
Навіть Богдан перестав твічити і , склавши Фінезу, теж почав смикати окунця. Забігаючи наперед, зазначу, що рекордсменом по кількості хвостів сьогоднішнього дня став саме Богдан (досвід не проп’єш, як каже народна мудрість). Рекордсменом по якості, на жаль, не став ніхто – максимальний окунь заважив біля 100 грам.
Антон тим часом, втомившись від ловлі, медитує на зимовому сонечку

. Стаю поруч із ним.
Ставлю однограмову чебурашку на неї чіпляю шмат від Рейнсівського Роквайбу (нещадно пошматував одну рибку на полоски) і потихеньку теж посмикую окунця. Хлопці поруч не те що не відставали від мене, а навпаки по кількості виловленої риби в основному в ролі доганяючого був я.
А погода була гарна – теплінь, сонечко,навіть вітер і той стих. Краєвид теж непоганий, якщо не дивитись в сторону ТЕЦ – лебеді ганяють по каналі, самураї ловлять карася, який часом попадався їм вельми пристойних розмірів – грам так 700-800. Проводочники ловлять плотвичку, драчистів не видно – ляпота!
Таким чином, посмикуючи окунця, ми й не зчулись як наступив вечір. Під вечір окунь ще більше активізувався. Я навіть встановив свій особистий рекорд – 5 проводок, 5 окунців.
Проте як би не хотілось, але все хороше рано чи пізно закінчується - почало темніти і прийшлось збиратись в сторону дому.
Загалом день в Бурштині видався чудовим – і рибки половили (навіть котику трошки перепало), і позасмагав на теплому сонечку, випробував новий спінінг та й загалом провів день в чудовій компанії, за що вам хлопці велике дякую.
Востаннє редагувалось v'JurOK в 28.02.2012 01:02 pm, всього редагувалось 2 разів.