І знову рибалка, і знову дощ. Третій раз підряд потрапляю на рибалку, і третій раз дощ. Що це? - Нефарт? - Чи врекли?

Ну але це мене не зупинить.
То був епіграф. Тепер по темі. Поступила інформація, що знайомі нещодавно там непогано відловились, то ж було прийняте рішення їхати туди для розвідки та підтвердження їхніх результатів (я їм звичайно довіряю

, але перевірити варто). Але щось я здалеку зайшов.
Пятниця. Вечір. Попереду вихідні. На рибалку хочецця

. Дзвоню: "Остапе, десь їдеш?" (Він же Travel). - "Їду! В Градівку." - "Ну я з тобою." - " В 3-00 в мене.".
Короткі збори з вечора. Підготовка прикормки. Мама наварила мастирки. Саме так мама!

По бартеру: я копав город, а мама варила мастирку. Вроді вдалась. Підготував одну поплавочку, два спіна під кормушку. Спакувався і спати. Зранку підйом 2-15. Кава. Канапка. Виходжу з дому і йду до Остапа. По дорозі зустрічаю знайомих, які в "пополамі" топають додому, дивлячись на мене здивованими очима: "Куда його несе?"

. Де ж їм зрозуміти весь той кайф від рибалки. Так от. Як людина пунктуальна 2-55 я в Остапа. Помаленьку спакувались. Виїхали. По дорозі дозакуп їжею. І... Десь так 4-15 ми були на озері. ще темно. помаленьку поставили тент від палатки на випадок дощу. А він, дощ, падло, все таки падав. Розмотали снасті. Зарядили їх. І вогонь! Позакидали. Сіли тай чекаємо на шалений кльов. А не тут то було!). Отсос Петрович. Перша покльовка орієнтовно 7-30 на мій спінінг саме тоді, коли я відійшов

, благо, що Остап був поряд і вчасно підсік. Як результат - карпік грам 300. Далі клювало хвилями - то повний ігнор, то кльов на все і зразу. Так з горем-пополам було зловлено поза десяток карасів. Один заважив десь грам 800. Попалось кілька карпиків в районі 0,5 кг. Був схід під берегом карпа біля 3 кг

. Загалом риба покльовувала, але дуже ніжно. Давалась взнаки погода. Клювало в основному на кормушки. В кормушках горох чи мамалига, на гачку хробак. На все інше - ігнор. Максимальна виловлена риба - карпик в районі 1 кг.
Я на поплавок зловив кілька карасів, парочку окунів і декілька амурських чебачків (дана сволоч, чесно кажучи, заваджала).
Потрошку покрапував дощ, який нам не сильно заваджав, адже не був сильним, дув вітерець не сильний. Покльовувала рибка. Я був задоволений

.
Близько першої години дня було прийняте рішення збиратись додому. Короткі збори і....Тут почалось найцікавіше. Дощ підмочив дорогу, а дорога явний чорнозем - розпочався незапланований офроуд, який нам, учасникам рибалки, а було нас п"ятеро, запам"ятається надовго - до траси 2,5 км розмоклого і добряче розбитого чорнозему.
Перша проблема нас зустріла безпосередньо при виїзді з озера: маленький горбок, глина вперемішку з чорноземом, але дана перешкода була успішно подолана. Далі було цікавіше. Подолавши десь з кілометр по рівному, ми добрались до головного підйому (зранку згори вниз по сухому було явно легше їхати, ніж підгору). Помаленьку, трохи їдучи, трохи пхаючи (Ланос плюс 4 людські сили ззаду), добрались до середини гори. Машина в болоті, 4 людські сили, що ззаду в болоті зголови до ніг. Добрались і стали, ні в гору, ні в низ. Сторож з озера, а дорога-підйом з боку озера - як на руці, побачивши наші нелюдські надсусилля, примчав нам на допомогу на своєму уазіку-санітарці, і, взявши нас на буксир, доставив нас до асфальту.
Загалом запам"яталась не так рибалка - хоча на відсутність риби грішити не буду, я не Віталік5

, спишу невелику кількість виловленої риби не перепитії в погоді - як екстремальний виїзд з озера.
Чесно кажучи, озера сподобались, але поки туди не зроблять нормальної дороги - я більше туди ні ногою.
П.С. Кому бракує екстремальних вражень - чекайте дощу, беріть вудки і їдьте в Градівку поєднувати рибалку із офроудом по чорноземах! Незабутні враження гарантовані
П.П.С. Фотки будуть. Згодом)