Львівський клуб активного відпочинку

Сьогодні відкривались по пуху в мисливських угіддям Миколаївського району.Територію полювання ми дещо змінили,а власне вирішили шукати зайця не в полі,а в лісі.Погода нас зустріла так як і ліс недружелюбно-ліс багатьма поваленими деревами після снігопаду,а погода нудно моросящим дощем.Обидва були настроєні на зіпсування нам відкриття сезону.Після першого проходу на мене вийшов "хитрий лис",який вже ніколи не буде робити кривду малим і великим зайчатам.Після,товаришами по полюванню, були добуті ще два зайчики.Велику допомогу нам в цей день надавали собачки-два РЕЛ,словацький копов і "Хаскі".Находились в цей день досхочу по гористих місцевостях,але ніхто з учасників полювання навіть не згадав про втому,адже це перше полювання такого виду в цьому році,а значить жаданне.А ще як завжди Олег нам зробив сюрприз,в вигдяді чудесного плову,після якого втому як рукою зняло.Радувало,що полювання вдалось і попереду їх ще багато- різних і цікавих зі своїми здобутками і без них.

Не дивлячись на не втішність погоди та на неможливість зібратись всією бравою командою відкривати пух нажаль довелось в двох з батьком .Відкривались також в Миколаївському районі в с. Воля нажаль погода зайчику не сподобалась, а тому перший трофей цього сезону дався дуже тяжко аж близько 16.00, Дуже неприємно здивувала мала ,в порівнянні з минулим роком, кількість куріпки( не як трофею, а як відсутність збільшення популяціі) Нами було піднято 2 зайці ,з яких одного влучним пострілом здобув батько.

Їздили двоє з батьком у цю неділю на зайця, мали сезонки на Львівський "Лісівник". Полювали по полях десь між Миколаєвом і Комарно. За ніч випало 3-5 см снігу, слід був короткий, але його швидко притрушувало. По слідах визначили, що з жировки зайці пішли лягати в низини між горбами захищені від вітру, зарослі травами та кущами з меліоративними каналами. Мороз був тріскучий -15 градусів. Взяли по сліду, я йшов з одного боку канави батько з іншого. Аж тут бачу в полі по зеленях, метрів за 200 скаче зайчик. Я причаївся і спостерігав за ним, думав може побачу де ляже, або прискаче по ближче. Зайчик сів і тут до нього підлетів ворон і почав на нього нападати. Заєць побігав туди сюди і ворон полетів собі далі. Заєць посидів ще хвилин 5 і побіг за горбок. Я побіг за ним, думав вийду на горбок і прослідкую за ним куди побіжить і де ляже. Коли я вибіг за мною піднявся інший заєць і перестрибнувши через канаву побіг в сторону батька. Батько не схибив і ми вже були не порожні. Я вибіг на горбок але першого зайця вже не було видно. Я вирішив про тропити його. Це була помилка треба було зачекати з годину щоб він добре ліг, а тоді іти. Я пройшов по сліду метрів 300 і він піднявся переді мною метрів за 100, звичайно що втік. Пішов сильний сніг ми з батьком вирішили що по слідах ходити вже без толку і вирішили просто пройтись низиною між горбами. Пройшли десь з кілометр сніг припинився низина закінчувалась і переходила в підйом. Стали подумати куди йти далі рушниці на плечах, прикурили по папіросі. Я пропонував іти на сусідній горб, там я бачив як пробігав заєць, взяти свіжий слід і про тропити його. Батько пропонував іти в лози він бачив що сліди вели туди. Поки ми говорили біля нас метрів за 40 з канави піднімається вухань. Стріляли ми вже коли він був метрів за 60. Розрядили по магазину. Заєць сів метрів за 100 і не рухається ми помаленьку підходим я тримаю його на прицілі, коли ми підійшли метрів за 40 він знов кволо почав стрибати, ще один влучний постріл положив його. Почали полювати 8.30, а в 11.00 ми вже виконали норму відстрілу і збирались до дому.