Пошук по www.active.lviv.ua:
 Пользовательского поиска |
|
Организационные вопрсы
69 повідомлень • Сторінка 2 з 5 • 1, 2, 3, 4, 5
Re: Организационные вопрсы
Паша привіт, я думаю цю розгрузку, всі участники будуть згадувати не тільки довгою зимою, а і влітку і не один рік. Попрацювали наславу , а винна в цьому чудова риба , яка переїхала в нашу водойму. Приїхало майже 300 шт середня вага 7 кг. Хочеться ще раз подякувати всім, хто відгукнувся і приїхав серед ночі на вигрузку, одне засмутило, таких добровольців було не дуже багато ,нажаль. Деякі дійсно не змогли ,а деякі просто проігнорували, думаючи що це робота адміністрації озера , а не членів клуба. Але не будемо про сумне , ще раз всім дякую за допомогу -ми М О Л О Д Ц І !!!!!!!
- ОКСИГЕН
- Львівський карповий клуб
- Львівська обласна федерація риболовного спорту
- Повідомлення: 1628
- З нами з: 12.02.2008 07:49 pm
Re: Организационные вопрсы
Пропоную до розгляду, повернення історичних назв зон(секторів) озера 
Ось попалося.Можливо що не правильно зрозумів ,вибирав інтуітивно. Хто знає точніше і доповнить.
ихідним словом в ній взято слово «Лбиця» – ймовірна назва гори, яка тепер є частиною села під назвою Велика Гора. Це і є найдавніша частина села. Можна припустити, що саме вона колись могла називатися «Лбицею». Північний схил гори доволі стрімкий. З-під нього беруть свій початок джерела, які і утворюють невелике водоймище, прозване Теплицею. (Правда, зараз воно досить замулене, запущене і навіть частково штучно засипане). Поселення біля гори «Лбиця» могло і одержати назву При-лбиця.
Ось попалося.Можливо що не правильно зрозумів ,вибирав інтуітивно. Хто знає точніше і доповнить.
ихідним словом в ній взято слово «Лбиця» – ймовірна назва гори, яка тепер є частиною села під назвою Велика Гора. Це і є найдавніша частина села. Можна припустити, що саме вона колись могла називатися «Лбицею». Північний схил гори доволі стрімкий. З-під нього беруть свій початок джерела, які і утворюють невелике водоймище, прозване Теплицею. (Правда, зараз воно досить замулене, запущене і навіть частково штучно засипане). Поселення біля гори «Лбиця» могло і одержати назву При-лбиця.
айбільше правдоподібно, що сучасне урочище Стависько, яке з часу побудови Яворівського ВО «Сірка» знову стало водоймою, в ті далекі часи було лісистою місцевістю, до часу побудови Яном, Андрієм і Миколою Гербуртами містечка Брухналя (1514 р.). Місто було оточене кріпосним валом і водяним ровом. Для наповнення рову водою був споруджений став, який тягнувся від Брухналя в сторону прилбицького лісового масиву понад річку Гноєнець. Підлиті водами ставу дуби опинилися на дні ставу, де і були занесені мулом. Та десь уже в ХVІІ–ХVШ ст. містечко Брухналь втрачає своє значення, старіють і руйнуються його укріплення. Великий став перестає існувати.
це с.Терновиця відоме з 1447 року під назвою Дукля.
же в 50-і ХІХ ст. роки Іван Шептицький відкриває ґуральню за 20-25 м на північний схід від ставу. Для постачання ґуральні водою був проведений водогін від джерел, що б’ють з-під Великої Гори. Для водогону застосовувались дерев’яні саморобні труби, які прокладалися через громадські угіддях у центрі села. Сільська громада спершу опиралася будівництву, але коли водогін став до ладу, усі побачили очевидний зиск. Труби, закопані в землю, не принесли ніякої шкоди муравнику, на якому в ті часи вибілювали полотна. За кілька десятків метрів від ґуральні був поставлений дерев’яний жолоб, в який постійно стікала вода з водогону. Селяни, які жили поряд, мали можливість в будь-який час брати воду чи вигнати тварин до водопою, а особливо зручно було взимку, коли вода в ставі замерзала. Прислужилась джерельна вода і не одному перехожому. Ґуральня проіснувала до осені 1944 року, поки якийсь селянин не задумав скористатися безвладдям у селі і не виліз знімати з ґуральні дахівки для своїх потреб. Цього було достатньо, щоб инші зробили те ж.. Через певний час розібрали ґуральню до фундаменту. Труба-комин її котельні височіла ще з десяток років.
часу побудови ґуральні частина продукції реалізовувалася в корчмах, яких було декілька в околицях. Одна з них біля шляху між Прилбичами і Мужиловичами за 150-200 м від моста, що стояв на потічку, який розмежовував угіддя сіл. Певний час корчмарем був жид на ім’я Сруль. І зараз в селі збереглася назва цієї місцевости «До Срулі».
Ну Сруля це перл
Поскільки корчма була в ложбині попри дорогу і якщо провести вектор (канал) до озера то пропоную один з цих секторів назвати "У Срулі" 
Востаннє редагувалось Тарас Трескот в 14.02.2011 02:39 am, всього редагувалось 1 раз.
