Паша привіт, я думаю цю розгрузку, всі участники будуть згадувати не тільки довгою зимою, а і влітку і не один рік. Попрацювали наславу , а винна в цьому чудова риба , яка переїхала в нашу водойму. Приїхало майже 300 шт середня вага 7 кг. Хочеться ще раз подякувати всім, хто відгукнувся і приїхав серед ночі на вигрузку, одне засмутило, таких добровольців було не дуже багато ,нажаль. Деякі дійсно не змогли ,а деякі просто проігнорували, думаючи що це робота адміністрації озера , а не членів клуба. Але не будемо про сумне , ще раз всім дякую за допомогу -ми М О Л О Д Ц І !!!!!!!
Пропоную до розгляду, повернення історичних назв зон(секторів) озера Ось тут попалося.Можливо що не правильно зрозумів ,вибирав інтуітивно. Хто знає точніше і доповнить. ихідним словом в ній взято слово «Лбиця» – ймовірна назва гори, яка тепер є частиною села під назвою Велика Гора. Це і є найдавніша частина села. Можна припустити, що саме вона колись могла називатися «Лбицею». Північний схил гори доволі стрімкий. З-під нього беруть свій початок джерела, які і утворюють невелике водоймище, прозване Теплицею. (Правда, зараз воно досить замулене, запущене і навіть частково штучно засипане). Поселення біля гори «Лбиця» могло і одержати назву При-лбиця.
айбільше правдоподібно, що сучасне урочище Стависько, яке з часу побудови Яворівського ВО «Сірка» знову стало водоймою, в ті далекі часи було лісистою місцевістю, до часу побудови Яном, Андрієм і Миколою Гербуртами містечка Брухналя (1514 р.). Місто було оточене кріпосним валом і водяним ровом. Для наповнення рову водою був споруджений став, який тягнувся від Брухналя в сторону прилбицького лісового масиву понад річку Гноєнець. Підлиті водами ставу дуби опинилися на дні ставу, де і були занесені мулом. Та десь уже в ХVІІ–ХVШ ст. містечко Брухналь втрачає своє значення, старіють і руйнуються його укріплення. Великий став перестає існувати.
Брухналь це с.Терновиця відоме з 1447 року під назвою Дукля. же в 50-і ХІХ ст. роки Іван Шептицький відкриває ґуральню за 20-25 м на північний схід від ставу. Для постачання ґуральні водою був проведений водогін від джерел, що б’ють з-під Великої Гори. Для водогону застосовувались дерев’яні саморобні труби, які прокладалися через громадські угіддях у центрі села. Сільська громада спершу опиралася будівництву, але коли водогін став до ладу, усі побачили очевидний зиск. Труби, закопані в землю, не принесли ніякої шкоди муравнику, на якому в ті часи вибілювали полотна. За кілька десятків метрів від ґуральні був поставлений дерев’яний жолоб, в який постійно стікала вода з водогону. Селяни, які жили поряд, мали можливість в будь-який час брати воду чи вигнати тварин до водопою, а особливо зручно було взимку, коли вода в ставі замерзала. Прислужилась джерельна вода і не одному перехожому. Ґуральня проіснувала до осені 1944 року, поки якийсь селянин не задумав скористатися безвладдям у селі і не виліз знімати з ґуральні дахівки для своїх потреб. Цього було достатньо, щоб инші зробили те ж.. Через певний час розібрали ґуральню до фундаменту. Труба-комин її котельні височіла ще з десяток років.
часу побудови ґуральні частина продукції реалізовувалася в корчмах, яких було декілька в околицях. Одна з них біля шляху між Прилбичами і Мужиловичами за 150-200 м від моста, що стояв на потічку, який розмежовував угіддя сіл. Певний час корчмарем був жид на ім’я Сруль. І зараз в селі збереглася назва цієї місцевости «До Срулі».
Ну Сруля це перл Поскільки корчма була в ложбині попри дорогу і якщо провести вектор (канал) до озера то пропоную один з цих секторів назвати "У Срулі"
Востаннє редагувалось Тарас Трескот в 14.02.2011 02:39 am, всього редагувалось 1 раз.
минулі століття сільське довкілля було доволі лісистим. У люстрації за 1515 рік зазначено, що в селі Прилбичах є чотири лани орної землі. Решту, очевидно, становили ліси і луки. Про наявність лісу свідчать і деякі назви урочищ, а саме: Дубиська. Під час меліоративних робіт в 60-ті роки XX століття на урочищі Стависько було виявлено в ґрунті ряд морених дубів, деякі з них так добре збереглися, що були використані як будівельний матеріал. Зберігся переказ про те, що з Дубиськ, з тодішнього лісового масиву, брали дуби для будівництва церкви.
По наводці Андрія полазив по старих картах і на тій що з 1944р найшов Dubiska.
ВНИМАНИЕ ВСЕМ ЧЛЕНАМ КЛУБА!!! ЕСТЬ МНОГО ОТБОРНОГО КАРПА - ОТ 10 ДО 15 КГ!!!!, СВЫШЕ 100 шт. (и будут ещё) ВРЕМЕНИ В ОБРЕЗ, А ДЕНЕГ НА ВСЁ НЕ ХВАТАЕТ ПРОСИМ ВСЕХ, КТО МОЖЕТ, СРОЧНО СДАТЬ ВЗНОСЫ ЗА 2013 ГОД! КАК ВСЕГДА, ДЕНЬГИ МОЖНО ОСТАВЛЯТЬ В маг. "ФОРТУНА" (Рынок Пивденный), маг. ШИМАНО (Максу), мне или членам президиума лично - кому куда ближе. НЕ ДАДИМ ПРОПАСТЬ ТАКОЙ КРАСОТЕ!!!
Пошла волна! Вот выдеожка из письма в личку: " доброго вечора Андрій! моє повідомлення стосується збору коштів на зарибленн прилбицької водойми.... у Тараса "Фортуна" знаходиться 1000 грн які повернуто нам іншою командою, яка виступила замість нас на кубку західної україни, які я досі не зібрався аби забрати.... нами прийнято рішення передати цю суму для зариблення водойми....... Тарас "Shtorm"" приятно..МОЛОДЦЫ!!!Спасибо!!!
я передзвонив Трескоту Тарасу, Мартинцю Тарасу - завтра зранку передзвоню Максу Петрову- потрібно обдзвонити всіх, хто не дружить з нетом. за останні три тиждні ми закинули майже дві тони карпа. тільки сьогодні Андрій Васильвич привіз 756 кг середньою вагою більше 7 кг. Потрачено майже 50 000 грн. зараз по рибі жнива- всі спускають воду. Сьогодні прийшла пропозиція - більше 1000 кг від 10 до 15 кг. всі зібрані кошти- йдуть виключно на зариблення. без допомоги я не витягую. та й шкода такої гарної риби. тому прошу допомоги клубу. всім, хто відгукнеться- наперед дякую.
Андрій скиньте р/р куда закинути гроші.Допоможу чим можу та відразу внесок на 2013р закину.Скиньте на e:mail teplo_kredit@mail.ru З повагою Balu(Ваня Рогач) Закарпаття.