Пошук по www.active.lviv.ua:
Пользовательского поиска

Юка подалася в технодайвери

Інформація про поїздки що плануються. Ділимося враженнями про поїздки і сафарі що відбулися

Юка подалася в технодайвери

» 13.12.2008 01:56 pm

...і не питайте мене, для чого воно мені сі здало :) . я чудово усвідомлюю, що на жодному сафарі, ані на дейлі дайв чи нашій традиційній літній вилазці на Задорожне мені не випаде нагода скористатися спаркою чи стейджом. а бо просто-напросто не буде в тому потреби чи необхідності. рекреаційних дайвінг на те й носить таку назву, бо передбачає, що ви не обтяжуєте себе зайвими кілограмами (і елементами) споряждення (яким, до речі, ще потрібно вміти користуватися), не розраховуєте кожен крок чи, радше, метр свого занурення, не заморочуєтеся декостопами, а на випливання тратите часу рівно стільки, скільки разів18м/хв поміщається у глибині вашого дайву, себто кілька хвилин, враховуючи safety stop на глибині 5м. одним словом, рекреаційники пірнають в такій конфігурації спорядження, яка дозволила б з мінімальним напрягом (а все ж з напрягом, бо балон за спиною тягати—не вальс танцювати :D ) повтішатися принадами підводного світу. і я себе до них залюбки відношу. хто ж не люить попірнати на легке... чому ж тоді технодайвінг? ну...це ще один необхідний крок до перетворення омріяного в заплановане, а звідти—до втіленого та реалізованого. але моя оповідь не про це. просто лежить на серці поділитися досвідом. певна того,що знайдуться люди, яким буде цікаво про нього дізнатися.....
Ітак, місце дії—Єгипет, Дахаб. ще готуючись до відльоту, я була цілком свідомою того, що їду інтенсивно навчатися, а не вивалити пузо на сонечко і розплистися в солодкій посмішці після лінивого приходу думки про те, що декабрь удался 8) хоча, мушу зізнатися, що грудень таки вдасвя неабияк: ранок 01.12 я зустріла у теплому прозоро-синявому Червоному морі, тнучи тілом водяні простори і фокусуючи ще сонний погляд на Саудівській Аравії, яка випиналася рожевобокими горами з протилежного берегу. і так кожного ранку нашого перебування і навчання в Дахабі, бо правду кажучи, ранній ранок—то була чи не єдина пора, коли мала хоч трішки вільного часу. графік був напруженим: ми покидали готель одразу після сніданку і весь час аж до заходу сонця проводили в режимі брифінг-занурення-дебрифінг. двічі-тричі на день. а в Єгипті, як не верти, також зима—темніє рано, вже о 16годині сонце ховалося за гору і водою заволодівали сутінки, тож доводилося працювати в такому нехарактерному для Дахабу ритмі quick motion, щоб усе встигнути. потім—вечеря в ресторанчику на березі моря в яскраво вираженому стилі chill-out, яка, зізнаюся, затягувалася годин на три, бо пихнути кожен по 2 шиші—ритуал святий був. а далі—в готель, і навчання продовжується: щовечора на порядку денному у нас намічалися дві години теорії. і якщо ранки були ранніми, свіжими та виспаними, то ввечері я до ліжка в прямому значенні доповзала—проблем зі сном не спостерігалося і близько. та й звідки їм було взятися? я не стільки стомлювалася (хоча фізуха за цілий день киснення у воді була досить таки некисленькою), скільки, радше, піддавалася оцьому типовому вмиротворюючому впливові рідної морської стихії на мій організм. і це благодатне вмиротворення дуже швидко прагнуло перейти у наступну фазу—фазу здорового повноцінного сну...
Щодо безпосередньо навчання. курси проходили у київського Advanced Trimix TDI інструктора Андрія Матусевича, з яким нам дуже поталанило. а студентами були дві молоді світловолосі особи: Юка та киянка Іринка, яким з певних вагомих причин закортіло потягати зайве зілізо за плечима. ми пройшли 3 курси tech-дайвінгу, один теоретичий та два практичних, на успішне закінчення яких виділялося 5 днів. а тепер безпосередньо про досвід занурень у «техніній конфігурації». вперше пірнувши зі спаркою та стейджом, я усвідомила, що я, блін, не дайвер :? під час відпрацювання навиків у ході курсу Advanced Nitrox нас з Ірою то каменем кидало вниз, то буйком тягло на поверхню. одразу хочу зазначити: нічого складного і аж такого інтелектуальноємкого у навиках нема (Дземко добре навчив знімати маску під водою, крутити вентилі і ділитися своїм регулятором з напарником :) ). головний ворог, якого слід було розтоптати—це невміння контролювати плавучість. ось тут я з упевненістю скажу, що це вам не ластами махати вверх-вниз. перше, що я для себе відкрила: технодайвінг (окрім того, що це, як виразився Андрій, «купа заліза»)—це стиль плавання фрог і ну просто безцінний навик тримати трим (звиняйте за мимовільну майже тавтологію) (trim—від англ. готовність, порядок; чудовий, відмінний) або горизонт, себто перебувати в повному обмундируванні в горизонтальному положенні на певній глибині і слідкувати, щоб ця глибина залишалася незмінною.і ось в такому «зручному» по саме нікуди положенні відпрацьовувати далеко не складні навики. саме у цьому і полягала для нас з Іринкою найбільша (та й в принципі чи не єдина) трудність: перші два дні на Light House (місце наших тренувань) ми просто, пардон, гвалтували той трим (чи трім), і наш ККД був досить таки скудненький. а невміння витримувати горизонт значить нездатність здійснити декозанурення, тобто занурення, яке вимагає дотримування усіх декозупинок на чітко визначених значеннях глибини. а для молообізнаних поясню, що декозупинки—це такі чарівні зупинки, які, грубо кажучи, допомагають запобігти захворюванню декомпресійноною хворобою. звідси—ми не готові були перейти до наступної частини курсу—декопроцедури.
В курсі декопроцедур нам слід було здійснити 2 повноцінних декозанурення, до яких ще треба було підготуватися—провести 3 вдалі імітації цих занурень. це виглядало наступним чином: ми занурювалися на 25м, донний час—20хв, а тоді здійснювали випливання, дотримуючись усіх deep & deco stops згідно Zпланеру (програмі, з допомогою якої усі технарі планують свої занурення), з переходом на EAN50 (50 найтрокс) на глибині 21м і виставленням буя на 6м. без вдалого виконання цих імітацій інструктор не мав права допустити нас до справжніх декозанурень. перша наша імітація—блин комом (знову спокою не давала плавучість), Андрій в расстроенных чувствах + ми по часу відставали від програми…одним словом, я аж потухла в той вечір. але то була наша остання невдача…напевно, після цього кожна з нас гарненько обмізкувала, що від нас вимагають, для чого і як це виконати, бо наступного дня нам раптом і, головне, легко пішло. пішло як діти до школи :) . ми якось спонтанно і одночасно вкурили тему. в цей день нам підозріло все вдалося—дівчатка перевершили самих себе, здійснили 3 вдалі імітації, отримали першу за весь тиждень, але жирну похвалу від інструктора і ввечері щасливими подалися до своїх ліжок тримати горизонти. (ну, і хто мені тепер скаже, що блонди тупі? ). а ми просто були свідомими того, заради чого старалися—Андрій знав, яку наживку ми проковтнемо: в разі успішного проходження усього курсу нам в якості бонуса обіцяли не що інше, як саму Blue Hole. гадаю кожен поважаючий себе дайвер (і вже тим паче технодайвер) піднатужився б заради занурення у Blue Hole, про яке зараз і розповім.
...чим більше легенд побутує про Blue Hole, чим більше говорять про небезпеку, яку в собі ховає, і скільки душ знайшли там свій спочинок, тим безціннішим стає власний досвід занурення в арку. і не дарма, бо це місце, де варто побувати. на 55м знаходиться склепіння арки з вишуканими інкрустаціями павукоподібних коралів, 26м довжина, 50м ширина, а під тобою—синя безодня, що закінчується на глибині 118м. звісно, під час дайву про ці цифри якось не думається, але ореол містичності таки пеленає сідомість під водою. дивовижне місце. і от що я скажу: нічого аж такого складного і що б безпросередньо загрожувало життю в поході в арку нема. люди гинуть через власну невиправдану безпечність і невміння правильно запланувати занурення. а в нас усе відбулося пучком. і азотний наркоз не накрив (ми пробули на 56м 12хв). просто було таке відчутя, що на тебе таки добряче тиснуть 6.5 атмосфер, і це призводить до якоїсь аморфності свідомості—трохи пригальмувалися процеси мислення. от і все. я цілком адекватно реагувала на реальність. приходу азотки не спостерігалось :) . а після занурення, сидячи чи, вірніше, лежачи на диванчику місцевого ганделика і потягуючи пряний бедуїнський чайок, я піймала себе на думці, что чертовски собой довольна. нами з Іринкою задоволена. ми це зробили! ми відчули на власній шкурі, як воно—тричі пропірнути всесвітньовідому Blue Hole. ми молодчинки, бо будучи, м’яко кажучи, не зовсім готовими до технодайвінгу, своєю наполегливістю і великим бажанням досягли значних резалтів. ми собою страшно задоволені, інструктор задоволений результатами своєї праці (а йому таки довелося з нами попотіти під водою)—можна з чистим сумлінням повертатися додому. аби було заради чого...

Picture 011.jpg
дорогою у Дахаб
Picture 017.jpg
Picture 037.jpg
так я зустріла грудень
Picture 044.jpg
тут--усе життя Дахабу
Picture 053.jpg
інструктор завжди допоможе
Picture 056.jpg
Юка...
Picture 063.jpg
...та Іринка


Picture 071.jpg
останній equipment check перед Блу Хоул
Picture 082.jpg
я--на 55
Picture 088.jpg
хтось з корадбя на бал, а я з Блу Хоул на верблюда:)
Picture 099.jpg
Picture 093.jpg
Блу Хоул у мене за спиною


Ось вона—Blue Hole—за моєю спиною на глибині 55м. живе своїм власним життям. зовсім не підступна і не небезпечна. радше загадкова і безмежно вічна. вабить своєю таємничістю, пронизує, торкає...завжди відкрита, знано-непізнавана... й ніколи не буде пізнаною, бо ж кожен шукає щось своє...
Востаннє редагувалось lula в 19.12.2008 12:27 pm, всього редагувалось 4 разів.

lula
 
Повідомлення: 9
З нами з: 11.08.2008 12:50 pm

Re: Юка подалася в технодайвери

» 14.12.2008 12:26 am

Умничка!!!!!! Я просто в шоке- молодчина! :go
Скажи, а как там на 56 метрах :roll: ?

Аватар користувача
Вова
Львівський клуб активного відпочинку
Львівська обласна федерація риболовного спорту
 
Повідомлення: 3637
З нами з: 13.01.2007 08:00 pm
Звідки: Львів

Re: Юка подалася в технодайвери

» 15.12.2008 12:09 pm

Красава! Респект! :diver: :super :fish :go

Аватар користувача
Panda
 
Повідомлення: 10
З нами з: 28.08.2008 01:25 am

Re: Юка подалася в технодайвери

» 15.12.2008 02:24 pm

Дякую-дякую-дякую!!! стосовно того, що я молодчина, я з вами цілком і повністю солідарна :D дякую, що радієте зі мною.
як там--на 56м? заворожуюче! опускаючись все нижче, я просто приготувалася до приходу азотки. отак зажмурилася, скоцюрбилась та й стала чекати :) звісно, жартую, я просто-напросто часу не мала на такі рухи--треба ж було слідкувати за показами геджетів, але я таки дійсно внутрішньо приготувалася до того,що мене може "накрити". стосовно фізичних почуттів на такій глибині, то направду не можу сказати нічого більше, ніж те,про що вже написала. адже коли сама потім думала над тим, що відчувала, то, певно, через відсутність таких відчуттів у моєму попередньому досіді, я не знайшла їм відповідного вербального оформлення. чухалась так, наче перебувала в якомусь синявому желе, що наповнювало не лише середовище навколо мене, але й мій організм, особливо мозок та нервові канали, через що й думалося трохи повільніше. але це дуууууже суб'єктивне відчуття--організм оганізму рознь.та, мушу сказати, я почувалася достатньо добре, щоб не без задоволення усвідослювати, де знаходжуся :) наш донний час становив 12 хв, за які ми встигли тричі пропірнути арку і позаглядати у закапелки її склепіння. а далі нас чекав 35-ти хвилинний підйом на поверхню, найкумеднішим моментом якого був наступний: ми висіли на буях (вірніше, на котушках)на декозупинці на 6м, такі модні з трьома балонами, з найтроксом, всі дала, а трохи нижче пливуть вервечкою рекреаційники, аж вивертають шиї, щоб на нас подивитися, і навіть крізь маски можна було помітити очі, в яких завмерло щире здивування та недоумение, мовляв, якого милого вони як сосиски там висять??? я щиро розсміялася в регулятор...
Востаннє редагувалось lula в 17.12.2008 01:07 pm, всього редагувалось 1 раз.

lula
 
Повідомлення: 9
З нами з: 11.08.2008 12:50 pm

Re: Юка подалася в технодайвери

» 16.12.2008 06:11 pm

Искренне рад за тебя, Юка, моя первая учительница в мире Посейдона!

Аватар користувача
Alexandros
 
Повідомлення: 78
З нами з: 01.10.2008 05:12 pm
Звідки: Львов

Re: Юка подалася в технодайвери

» 17.12.2008 12:10 pm

Спасибі!:)))) щиро зичу усім пережити подібний досвід.

lula
 
Повідомлення: 9
З нами з: 11.08.2008 12:50 pm

Re: Юка подалася в технодайвери

» 21.12.2008 03:12 pm

И какие планы в технодайвинге на будущее? Для чего-тож подвиг совершался? :)

Аватар користувача
Вова
Львівський клуб активного відпочинку
Львівська обласна федерація риболовного спорту
 
Повідомлення: 3637
З нами з: 13.01.2007 08:00 pm
Звідки: Львів

Re: Юка подалася в технодайвери

» 22.12.2008 12:44 pm

Ну, касательно технодайвинга, то разрешу себе пока об этом умолчать. это мой маленький секрет, с которым я поделюсь в перспективе. жить скучновато стало, если хотите. :) а плани маю, швидше, в ПАДІ, от лише ніяк не доберуся до їх реалізації--все ж потребує коштів. це єдине, що мене штопорить, бо здоров'я, бажання, запалу, мотивації і здібностей мені ну аж ніяк не бракує :wink:

lula
 
Повідомлення: 9
З нами з: 11.08.2008 12:50 pm

Re: Юка подалася в технодайвери

» 22.12.2008 05:08 pm

Пусть всё збудется, что задумала, ну а мы только порадуемся за твои успехи! :)

Аватар користувача
Вова
Львівський клуб активного відпочинку
Львівська обласна федерація риболовного спорту
 
Повідомлення: 3637
З нами з: 13.01.2007 08:00 pm
Звідки: Львів

Re: Юка подалася в технодайвери

» 23.12.2008 06:31 pm

Пасібкі :)

lula
 
Повідомлення: 9
З нами з: 11.08.2008 12:50 pm


Повернутись в Поїздки, сафарі



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей