Харчується як тваринною, так і рослинною їжею – комахами, черв'яками, слизняками, павуками, корінцями і ніжними пагонами і насінням трав; восени на жнива підбирають хлібні зерна. Навесні і в першу половину літа часто можна чути крик коростеля. Це гучний тріск, який чутно на далеку відстань – до кілометра і більше. Його чутно в тиху погоду і він повторюється іноді до сотні і навіть до 300 разів підряд.
Улюблені місця гніздування – вологі луги з пишною трав'янистою рослинністю і не дуже сирі осокові болота. Для цього птаха необхідна густа трав'яниста рослинність, яка б приховувала її від ворогів. Кублиться деркач окремими парами, і кожна пара енергійно захищає свою гніздову ділянку. Гніздо поміщається на землі, серед трави і чагарників і є глибокою ямкою, акуратно викладеною сухими стеблинками злаків, іноді осокою і мохом.
Кладка складається з 8–12 охристих яєць з червоно–бурими плямами і крапками. Розміри яєць: (34–42) * (24–30) мм. Деркачі прилітають в середині травня, в цьому ж місці вони влаштовують гнізда і починають відкладати яйця. Насиджування продовжується 15–17 діб. Вже в тижневому віці молоді птахи починають вести самостійний спосіб життя. Відліт проходить рано – у вересні. До відльоту птах сильно жиріє. Живуть деркачі одинаками і ніколи не утворюють зграй, поодинці летять і на зимівлі. На зиму відлітає до Аравії і Африки.
