При особливому бажанні маршрутів можна придумати вдосталь. Найбільш популярні:
- З Воловця на Великий Верх (йти можна як через Темнатик, так і спочатку вдовж потічка Збор, а потім вверх до старої сироварні і далі вверх до
- метеостанції на хребті) і назад (1 день)
- З Воловця через Великий Верх до водоспаду Шипіт (1-2 дні)
- З Міжгір’я через перевал Прислоп, далі по хребту до Великого Верху і в Воловець (2-3 дні)
- З Воловця через Великий Верх і Стій в Вовче (2 дні)
Нахлистовий фестиваль, що нещодавно проходив на Закарпатті, надихнув мене пройтись 31 травня - 1 червня від Вовчого (знаходиться на березі невеличкої річечки Віча чи то Веча, на якій власне і проходив згаданий фест) через Стій і Великий Верх до Воловця. До Вовчого добирались з пересадками, спочатку до Сваляви потягом Київ-Ужгород (відправляється зі Львова в 4:48) і зі Сваляви електричкою до Вовчого. Далі спочатку вниз по течії Вічи до моста і потім біля форельного господарства (в якому активно розбудовуються будиночки) вздовж річечки Ждимир. Йти весь час гарною ґрунтовою дорогою, біля гирла струмка Лаловський дорога починає підйом на хребет. По хребту через Стій і Великий Верх дійшли до метеостанції/ретранслятора, спустились до сироварні і там заночували (важкувато пройти таку відстань за день, тому хто буде йти цим маршрутом є сенс на ночівлю зупинятись десь біля г.Стій, а за наступний день вже йти в Воловець). Весь наступний день гріли пузо на сонці, а після обіду спустились у Воловець і поїхали до дому.
Найкращий час для подорожей: травень (коли вже тепло але сніг ще лежить в багатьох місцях), кінець літа – коли майже вся полонина вкрита смачнючими чорницями, золотою осінню коли букові ліси стоять в яскравих нарядах, ну і звісно ж зимою (обережно! значна частина цирків є лавино небезпечна)
- Стій (права вершина). Вигляд з хребта поблизу г.Зенева
- Панорама: друга зліва г.Стій, справа слабо виражена г.Іволово
- Цирк біля г.Стій (знято з хребта між Стоєм та Великим Верхом)
- З хребта між Стоєм та Великим Верхом в напрямку Великого Верха
