Тут на попередні сторінці я вже писав про те як я робив родпод. Тепер викладу фото і опис трохи модернізованого родпода.
Основних недоліків початкового варіанту було 2.
1. Відсутність фіксації ніжок і при підйомі підставки вони просто складалися.
2. Складний роцес збірки родпода через велику кількість гвинтів які необхідно закрутити для фіксації трубок якими сполучений базбар з основою підставки.
Першу проблему було вирішено зміною структури кріплень. Було зроблено щось схоже на зрізану піраміду(таке кріплення мають багато родподів). Таке кріплення дозволило збільшити рухливість родпода і він тепер може як рухатись вгору-вниз так і обертатись в горизонтальній площині. Таке кріплення простіше в виготовленні, значно менше і легше в транспортуванні.
Другу незручність також було усунуто переробкою вузлів кріплення. Трубки до базбара тепер кріпляться методом закручування. Для цього попередні кріплення були зняті і на їх місце встановились нові. Це кріплення дуже схоже на те в яке закручуються сигналізатори, тільки розвернуте в протилежну сторону. Тобто в алюмінієвому пруті 16мм просверлений перпендикулярно отвір 10мм (через цей отвір проходить трубка баз бара), а в нижньому кінці паралельно пруту (по центру) сверлився отвір для різьби М6.
З допомогою цієї різьби, це кріплення фіксується на трубці прутом з різьбою М6 і на це самий прут накручуються трубки. Для цього в трубку 10мм діаметром завивався латунний прут діаметром 10мм(трохи сточений щоб легше зайшов у трубку) і довжиною15мм в якому сверлився отвір для різьби м6.
Кріплення трубок до основи також змінилося. Оскільки основа зроблена з трубок 16мм діаметром то мені був потрібен алюмінієвий прут 16мм діаметромю. В кінці трубки що вистепали були забиті кусочки алюмінієвого мпута16мм(трохи зточеного в діаметрі) і довжиною близько 3-3,5см. Так як цей кусочок довжиною 3,5см довший за сам відрізок трубки, то алюміній виступав з трубки на 5-7мм і для покращення вигляду були відрізані відповідні кусочки трубки і забиті на виступаючий алюміній. Далі в цих трубках були просверлені перпендикулярно отвори діаметром 10мм трохи під кутом щоб збільшити бідстань між баз барами(забігаючи наперед скажу, що маючи відстань між кріпленнями 98см вдалось отримати відстань між баз барами 115см). Далі просверлені отвори в торці для різьби М6, щоб фіксувати трубки які тримають баз бари. Для фіксації зроблені «болти» з прута з різьбою М6 і Алюмінієвого прута діаметром 20мм.
Я ще не сказав як зроблені задні тримачі вудилищ. Для них використано дерев"яні кілочки які забиті в отвори з різьбою (бам де мають закручуватись ці тримачі на базбарі). З ножовочного полотна для різки металу (є такі двосторонні, яких було багато вже непридатних до використання) обрізав ріжучі зуби і отримав смужку сталистої бляшки шириною приблизно 1,5см. Далі цю бляжку згиналося у відповідну форму (щось схоже правда значно досконаліше і важче в виготовлені випускає Солар ціною близько 200гривень), та сверлився отвір для кріплення. Потім на цю бляжку натягувалась в 2 шари термоусадочна трубка (кожен шар нагрівався окремо). Для фіксації на баз барі використав шуруп з великою шляпкою довжиною 20мм. Перед тим як закрутити шуруп через просверлений отвір в дерево, я різав смужку камери з велосипеда і надівав її на шуруп. Тобто в кусочку камери приблизно 10х20мм робилося два отвори на початку і в кінці, спочатку шуруп вставлявся в один отвір повім в другий(отвори робилися так, щоб камеру можна було надіти на шляпку шурупа) і потім камеру натягував на шляпку шурупа, ця камера не дозволяє дряпати вудилище металом проте дозваляє її трохи змістити, щоб прикрутити до базбара викруткою і там її залишити на довгий час(бо нема потреби її знімати).
Далі буде…

хочу
