Перша письмова згадка про Старе Село приходить з 1454р. коли вельможа Ян Завіша призначив дотацію для костьолу цього села. З грамоти дізнаємося, що основним джерелом прибутків місцевого ксьондза мала служити корчма. В якості приданого село дісталося чоловіку Барбари Завіши - Станіславу Тенчинському, а після його смерті - другому чоловіку Барбари, великому гетьману коронному Яну Амону Тарновському (помер в 1561 р.). Він віддав ці володіння у посаг своїй доньці Софії (померла в 1570), нареченій князя Василя-Костянтина Острозького. Вже в той час в селі була церква Усічення голови св. Івана. Онука князя, Єфросина, одружилась з князем Олександром Заславським, який і отримав титул князя Острозького. Їхній син Владислав Домінік, князь Острозький і Заславський, у 1642 році розпочав будівництво замку (за версією Антоні Шнайдера, проте польські джерела вказують що замок був тут ще з часів Яна Завіші, а князь Заславський та Островський замінив дерев’яні споруди на кам’яні, популяризатор історії Cхідної Галичини В. Лозинський датує будівництво 1654).
У 1648 році замок здобули козаки Богдана Хмельницького. Однак Заславський вже наступного року повністю відновив замок. Хоча Хмельницький і називав князя "периною", проте у 1655 році, беручи в облогу Львів разом із московським воєводою Васілієм Бутурліним, не наважився штурмувати Старосільський замок. Так і турки, в 1672 році обламали зуби об старосільські стіни, незважаючи на те що підкорили практично всі інші замки.
Пізніше замок переходив з одних рук до інших і сильно занепадав. Лише Синявські (на початку XVIII ст.) його відреставрували і перед наступом шведів перенесли сюди зі Львова арсенал. Однак, після 1731 року, перейшовши до Чарторийських, замок сильно занепав. Руйнуватися він почав з 1809 року, коли став власністю магнатів Потоцьких. Так і стояв замок півтора століття без жодного догляду, оскільки замкову резиденцію перетворили на броварню, винокурню, різні склади тощо. На замковому подвір‘ї, згідно з даними Ореста Мацюка, ще донедавна тулилися невеличкі хатинки, збудовані в 19 – на поч. 20 століть.
Замок збудовано у вигляді неправильного п’ятикутника. За площею це один з найбільших замків в Україні. Його мури зараз охоплюють площу біля двох гектарів - і це не рахуючи слідів величезних ровів та валів, які були навколо оборонних мурів. З шести башт до наших часів збереглось лише три. Стіни замку збереглися порівняно непогано. Проте час та людський фактор потрохи роблять свою справу. Наприкінці 70-х пам’ятку розпочали реставрувати, про цей зачин свідчить десяток-другий метрів муру на сході, завершеність якого на загальному тлі відразу впадає у вічі. Проте зараз замок порожній, місцеві жителі потроху розносять замкове каміння для своїх будов.
За матеріалами та
