Місто являє собою дві паралельні вулиці обабіч яких розташовані мальовничі готельчики, ресторанчики, магазини лижного спорядження. Бажаючі зупинитись на 6-7 днів можуть завчасно забронювати комфортабельні номери і готелі чи в приватному секторі готельного типу (значно дешевший варіант
Номера, як правило двомісні, є туалет, душ, телевізор, обовязково балкон! Зручність наявності телевізора в номері ми оцінили відразу - на декількох кабельних каналах постійно транслювались реалтіме зйомки із найпопулярніших лижних трас з інформацією про температуру, силу вітру, вологість... Враховуючи, що в Маєрхофнері температура +10-+12, а на деяких висотних схилах -9-17 градусів - інформація запобігла незручностям і обмороженням
Ну тепер відносно вражень від власне трас, бугелів, сервісу на трасах...
Траси поділяють в залежності від складності - сині-найпростіші, червоні-середньої складності, чорні-підвищеної складності і для людей із суіцидальними нахилами спец-траса "Harakiri" із кутом нахилу схилу 78 % (але про це детальніше пізніше
Всі бугеля, підйомники і інші засоби транспортування лижників починають працювати із 8.00 і завершують роботу о 17.00 (на горі Penken до 17.30). Цю інформацію варто знати, щоб до закриття трас встигнути спуститись в містечко...
Наш ранок починався о 7.30 із легкого сніданку і вже о 8.30 ми успішно товклись в черзі на підйомник. Варто відмітити, що черги залежать від часу, погоди, погоди на інших схилах. Як правило, приходиться постояти 30-40 хв (у випадку штормового попередження на деяких схилах – 1.5-2 год. але такий нефарт стається вкрай рідко
Підйомник підіймає лижників із досить великою швидкістю, тому закладання вух від перепаду висот не уникнути (хіба допоможе продувка – дайвінгісти знають що це таке
Після вигрузки із основного підйомника єдиною проблемою може стати проблема вибору на який схил податись. Трас із різним типом складності безліч. Є можливість переїзду із траси на трасу, гори на гору... Всі траси промаркеровані, що неймовірно полегшує орієнтацію на місцевості. Черги на бугеля на самих схилах рідко перевищують 10 хв стояння. Якщо надоїло безперервне катання – є можливість відпочити-позагаряти у зручних шезлонгах із баночкою австрійського пива
Відносно різних Горок можна порадити спробувати покататись на усіх най ближніх. Для новачків найзручніші траси на горі Ahorn (2.000 m) та Horberg (2300 m) (хоча і на них є червоні і навіть чорні траси).
Для бувалих та профі – найбільшу цікавість представляє Penken (2.100 m), Rastkogel (2.500 m) та льодовик Gletscher (3.300 m).
Розповідати про окремі траси не бачу сенсу (краще раз відчути), та і місця це забере багацько. Єдине що варто всім відвідати льодовик Gletscher – незабутні враження і відчуття. Для фанатів крутих схилів незабутнім буде спуск на "Harakiri" крутизна якого 78%. Описати сам спуск з цієї траси доволі важко… - через крутизну видно 10-15 м схилу, затормозити не реально (навіть на самих гострих кантах несе із великою швидкістю далі по схилу). Схил проглядається камерами спостереження спасателів, а в підніжжі доволі часто проходить їх чергування. Зірватись на "Harakiri" – значить котитись у самих кумедних позах 200-350 метрів по схилу (хоча, враховуючи крутизну схилу, травматизм лижників не надто високий – це при умові що відразу вибили кріплення і відсутні палки, а от із сновбордистами ситуація гірша – кант в них один, кріплення не вибиває – то вони вертольотиком на спині весь схил і проїжджають – доволі кумедне видовище
Дуже добре організована робота спасателів та медиків. Крім лижних є ще патрулі на снігових мотоциклах. При необхідності евакуації невдалого гірськолижника за лічені хвилини вилітає жовтий вертоліт із серйознішими медиками, в крайніх випадках группового травматизму – транспортний червоний вертоліт…
Хоча, варто відмітити, що виліт вертольотів не перевищував одного за день (це при кількості лижників на трасах в пару тисяч!!!). Частково це пояснюється станом сніжного покриття траси. Після закриття траси її повністю рівняють ретраки, тому хронічних горбів і вибоїн доволі мало (принаймі в першій половині дня
Загалом це вся основна інформація відносно лижного курорту, хоча далеко не основна відносно інших розваг – катку, гольфу, тенісу, бассейну із безліччю різних гірок та сауни із 7 різних її типів – все, загалом, підсилює враження ще на пару порядків.
Всім фанатам гірських лиж варто відвідати Маєрхофнер на початку весни – незабутні враження гарантовані на усе життя!


