Враховуючи основні аргументи рибалок (що поки що не приймають участь у наших спортивних змаганнях з лову хижої риби з човну) - «ми не хочемо ловити дрібну рибу на швидкість», «знов виграють мормишатники» і т.д., з метою збільшення кількості учасників за рахунок «новачків» та «трофейщіків- тихушників», ми вирішили провести ВПЕРШЕ наші човникові змагання саме по НОВИМ правилам – до заліку приймалось ЛИШЕ 20 окунів та необмежена кількість щуки (але від 40 см і вище). Крім того, наша спортивна водойма Гамаліївка та ще і «щучий сезон» давали сподівання на нормальні трофейні

улови!!!
Насамперед, хочу ПОДЯКУВАТИ

всім, хто витрачав свій вільний час та фінанси для того, щоб наш Перший Кубок Львівської обласної федерації риболовного спорту відбувся, а саме:
ЛКП «Львівтеплоенерго» - за чудову водойму та надання можливості для проведення нашого змагання;
Мережі рибальських магазинів
«Хата рибака» - за спонсорство турніру – гарні призи для переможців;
Риваку Олегу – за домовленість щодо водойми та іншу організаційну допомогу;
Суддям (Олексію та Роману) – за об’єктивне та оперативне суддівство;
Вові та Тані – за гарні фото та гарний звіт;
Романичу – за традиційно смачну та вчасну юшку для всіх учасників;
Олегу Підгірному за виготовлення буїв,
Володі Зарумі – за їх установку,
Сергію Князєву – за виготовлення пам’ятних значків
Всім спортсменам – за запеклу боротьбу, гарне спілкування, коректну поведінку та збереження інтриги до останнього зважування!!!
Особливо хочу подякувати напарнику по нашій команді «Ріттер – Захід» Олегу Підгірному, якій не тільки одноосібно веслував весь час змагання, добре ловив рибу, а головне своєю впевненістю на не зворушливістю на протязі всього змагання, вдало компенсував мою знервованість (на початку 1 етапу) та мою надмірну поспішність.
Ще раз переконався, що організовувати змагання (пошук спонсорів, суддів, протоколи,човни, розбивка зон, нагороди, номери, ваги, банери, харчування і т.і.) та одночасно брати в них активну участь, це надзвичайно проблематично. На своєму прикладі, в човен на перший етап я вскочив останній з учасників, підготуватись як слід не встиг. Тому, не встиг взяти робочий флюрік, сигарети, мобільний телефон, добре, що хоч снасті закинув в човна, але збирати їх прийшлось вже під час етапу.
Щодо спортивної частини, за тиждень до змагання нам (команді «Ріттер- Захід») вдалось побувати на тренуванні на Гамаліївці саме з човна. За результатами тренування встановили, що риба (окунь 40-70 грм) була дуже прошена а щучка взагалі була піймана лише одна – і та на 100 грм

., але головне, що ми більш - менш визначили тактику пошуку риби та стратегію на змагання. Власне, на цьому отриманому досвіді і спробували провести змагання. З старту, всі починають веслувати на колишні (літні) робочі точки – до вхідного каналу, а ми встаємо неподалік від табору і починаємо закриватись окунцем (окунь дрібний), але Олег бере залікову щучку (переміряли довжину - 50 см

), я нервую та відстаю в темпі від Олега, але маю один схід також залікової щучки – потримав секунд 10, але вона нормально «не пробилась» - зійшла

. Потрохи продовжуємо закриватись окунцем, але вирішаємо переміщатись в напрямку «спаду» (шукати більшого за розміром окунця) – але цей район лову для себе запам’ятали (може ще і пригодиться

). На інших точках ми лише половлювали несерійного дрібного окунця, і лише на одній точці (десь хвилин за 30 до фінішу) потрапили на трохи більших окунців (почали сортування двадцятки). Точка в цілому перспективна, (поруч ловить «Aсtiv.lviv») я спочатку маю щучу покльовку (але вона лише зрізає хвіст приманки

), за пару хвилин на «Фінезу 732 -S» і флюр 0,16 сідає щука, яка після декількох надзвичайно адреналінових хвилин

таки опиняється у підсаку. В мене, лише після цієї щуки піднімається настрій та відновлюється віра в себе. Ми ще не знаємо як відловились інші, але розраховуємо, що дві залікові щуки + двадцятка окунців – це вже не погано. Фініш, так і є - на зважуванні першого етапу ми єдині з двома щуками та перші в заліку. Крім того, наша щука на 1,7 кг – «Big Fish» першого етапу. Судді зважують та рахують швидко, юшка вчасно готова, тому всі вже поїли і за загальною згодою учасників – починаємо раніше другій етап. Традиційно, для мене 2-й етап на всіх човникових змаганнях гірший за перший, тому завдання на цей етап – «не впасти»

. Початок, такий саме як і в першому етапі, але спочатку у Олега щука після 10 секунд боротьби ріже шнур

, потім ще одна робить те саме

, потім знов у Олега одна щука виходить за спійманим окунцем, в мене лише щучий зріз хвосту

. Час йде, і хоча окунцями ми закрились давно, але без щуки попасти в призи не має жодних шансів. Змінюємо точки, але щуки в нас не має, за 30 хвилин до фінішу (встаємо на «свою точку» з першого етапу , знов неподалік від фартової для нас команди «Aсtiv.lviv»). Хвилин за 15 до фінішу

таки умовляю одну щучку, ще при виважуванні бачу, що щучка «на грані» заліку. Тому уважно замірюю – є 40 см, переміряю ще раз - точно 40 см, УРА – ми з щукою!!!

Фініш. На зважування не їду, бо треба займатись організаторськими справами – підготувати нагородження команд і т.і. Судді знову швидко зважили та звели протокол етапу, а вже потім і всього змагання. Потім було нагородження, призи, фото, збори, «проставляння» за перемогу і т.і.
Як на мене, то наші сподівання на видовищну трофейну спортивну рибалку цілком виправдались!

Власне, нові правила змушували спортсменів впиратись в щучих трофеїв а не в пошук «кулеметних окуневих точок», в наслідок чого - наші учасники на зважування привезли досить пристойні

екземпляри щук. Так, були спіймані щуки на 3, 038 кг, на 1, 976 кг, на 1, 760 кг, 1,426 кг, 1,268 кг і близько 10 щук до 1 кг, крім того було спіймано і пару пристойних окунів – найстарший на 436 грм. Крім того, що не менш важливо - майже вся спіймана риба повернулась живою назад до водойми!!!

Тепер проведення ВСІХ наших човникових змагань буде саме за такими правилами – думаю мене підтримають всі наші учасники та спортсмени!
До зустрічей на водоймах!!! Всім - ні хвосту ні луски!!!
Востаннє редагувалось кочевник в 06.11.2011 07:55 pm, всього редагувалось 1 раз.