Львівський клуб активного відпочинку

Не встигли провести І Кубок Львівської області з берегового спінінгу, як за 2 місяці спортсмени знову виявили бажання випробувати свої сили і снасті. За цей час з’явилось багато новинок, також і залишились невипробувані приманки з перших змагань, не давали спокою помилки, які були зроблені під час турніру, і просто, спортсмени захотіли знову побачити один одного. Зважаючи на всі ці обставини, керівництво Львівської обласної Федерації риболовного спорту призначило дату наступних спортивних змагань по ловлі хижої риби спінінгом з берега, а саме 24 липня 2011 року на спортивній водоймі «Прилбичі».
Як часто буває, перед будь-якою рибалкою чи змаганнями, рибаки ретельно і дуже довго підбирають снасті, приманки і інші необхідні атрибути для успішного результату, і як наслідок, майже не сплять, а якщо намагаються хоч трошки стулити очі, то всеодно перед очами пропливає велика риба, а якщо спортсмен, то ще й золота медаль з Кубком… Сьогоднішні змагання не виключення. Майже всі спортсмени спали 1-3 години, а гості з Чернівецької, Житомирської, Тернопільської та Волинської області не спали взагалі, так як перебували в дорозі.



І ось, нарешті, всі на місці. О 5-ій ранку команди, які подали заявки на свою участь, прибули на спортивну водойму «Прилбичі». На протязі години, відбувалась реєстрація учасників та жеребкування зон лову та секторів.



О 6-ій ранку, коли процедура жеребкування та реєстрації була завершена, організатори підняли Український Прапор та оголосили про відкриття закритих змагань по ловлі хижої риби спінінгом з берега. Після цього учасники вирушили у свої зони, займати обрані сектори та готувалися до старту.



О 6.45 командою «Старт» розпочався І етап змагань. Всі спортсмени одразу постарались закинути приманки якнайдалі і якнайглибше, наскільки дозволяла оснастка. І ось, ударчик, покльовка, і окунець на гачку. Ще один. Ще два. Правда, розмір, не вражав, але не біда, головне щоб було багато результативних покльовок. Більше ніж в сусідньому секторі. Погода сприяла, настрій бойовий. Так тривало 45 хвилин. Пролунала команда завершувати 1-й старт. За 15 хв. перерви потрібно встигнути зважити свій улов, впевнитись, що ніхто більше не зловив, проконтролювати правильність запису результатів у турнрній таблиці, перепочити, і встигнути зайняти наступний обраний сектор в зоні лову.



О 7.45 суддя дав команду розпочинати 2-й старт. І знову драйв. Зробивши перший закид приманки, бажаючі наввипередки змінювали сектора лову, в надії зловити щось суттєве і у великій кількості. В голові лунала одна думка – хвости, великі хвости… Швидко змінюючи одні приманки на інші, випробовували різні проводки, і знову окунці, трошки більші. Добре. Значить тут є окунева зграя дідусів та бабусь. Але хто сказав, що риба немудра? Вона не просто мудра, а ще й хитра. Велика риба спочатку висилає на розвідку шпигунів – маленьких окунців, але в силу своєї недосвідченості, вони клювали на апетитного хробачка, та замість садка заскакували спортсменам у чоботи, тобто робили все, щоб зменшити шанси хижака (спортсмена) добратися до Великого Окуня. І ось знов лунає команда завершувати 2-й старт. З неймовірною швидкістю учасники несуть на зважування черговий улов. Рахуючи кожний грам і хвіст, уважно спостерігають за процесом реєстрації результатів, як своїх, так і суперників. Після задоволення своєї цікавості, спінінгісти вирушили на свої місця.



О 8.45 розпочався 3-й старт. Не змінюючи стратегії, спортсмени ще активніше почали працювати спінінгами і ногами. Але змагання не були б справжніми, якби погода була чемна. Тут піднявся вітер, нагнавши хвилі і хмари, лякаючи всіх присутніх ймовірністю зливи.Це одразу ж відзначилось на активності кльову – покльовки стали рідшими, менш результативнішими. З невеликою кількістю хвостів, повними чоботами води спортсмени завершили І етап змагань о 9.30. Зваживши свій улов, та отримавши результати 1-го етапу,спортсмени відправились на годинний відпочинок.



Під час перерви члени команд об’єднали свої результати, та оцінювали шанси на перемогу. А кому було мало 3-х годинної ловлі, вирішили ще трошки порибалити, нехтуючи сніданком. Година пролетіла швидко, і учасники отримавши нові сектори в наступних зонах лову, вирушили займати свої позиції.



О 10.30 розпочався другий етап змагань. Радикально змінивши оснастки, врахувавши попередні результати, спортсмени розпочали нелегку боротьбу за хвостаті грами. Так як на водоймі щука не була помічена, на підмогу окуням прийшли карасі і карпи. Вони час від часу обгризали і крали приманки, завдаючи неабиякого клопоту спінінгістам і їхнім делікатним спінінгам. Доводилось насаджувати такі силікончики, які не приваблювали білу рибу,і надзвичайно подобались хижаку. Які саме – це ретельно приховується, так як по-переду ще багато турнірів, і конкурентам не можна розкривати свої таємниці. Так тривало протягом 3-ох годин. О 13.30 завершився 2-й етап . І на черговому зважуванні напруга помітно зростала, так як по результатам вже вимальовувалась картина майбутнього переможця. Коли офіційна частина завершилась, то спортсмени швиденько вирушили до табору, щоб потішити своїми успіхами колег по команді.



Поки учасники відпочивали, рибалили, то наш почесний колега та головний повар змагань – Романич, готував невідємний атрибут всіх змагань- смачнющу рибну юшку. Правда, для того щоб втілити це в реальність, Романичу довелося придбати більший казан, і промокнути до нитки під зливою. Коли юшка була готова, бажаючі відвідати традиційну страву підходили до вогнища знову, знову і знову… Смакуючи, вони споглядали за тим, як колега спіймав на гачок великого карпа, за що і поплатився – довелося поновлювати оснастку. Так і промайнула 2-х годинна перерва. І з новими силами та натхненням, спортсмени почали розходитись по своїм секторам.
О 15.30 розпочався останній, вирішальний 3-й етап змагань. І куди ж спортсмен без азарту, швидкості і драйву? Тільки-но вони зробили перший закид у секторі, одразу розпочались перегони на суші. Намагаючись швидше зайняти вигідний сектор, спінінгісти обвішані різними коробочками, додатковими спінінгами, та у забродах, на палючому сонці, бігли один перед одним, хтось падав, хтось губив всої речі, але все ж досягали мети.
І тут було все. Було палке сонце, хмари, дощ лив по колу, але не зававжав, піднявся сильний вітер. З кожною зміною погоди, змінювалась активність риби, в когось під час вітру пішов кльов, а в когось наче відрізало. Так було на протязі всіх трьох стартів. І вражаючих результатів, як багато хто очікував, не було. Швидко пробігли спортивні години, і о 18.30 головний суддя дав команду «Фініш». Всі учасники оперативно провели фінальне зважування риби, ретельно звіряючи показники на вагах і протоколі. Коли всі три сектори завершили зважування, головний суддя та організатори розпочали підбиття підсумків і визначення переможців.
Поки судді працювали, спортсмени та гості змагань мали можливість відпочити, поспілкуватися, відмітити зустріч, та ще раз поласувати гарячою юшкою.



І ось настала довгоочікувана мить – оголошення результатів.

Переможцями змагань стали:



1-ше місце – команда "Upstream" - Пономаренко Костянтин, Потилицький Денис, Князєв Сергій - здобули золоті медалі, Кубок, і призи від магазину «Золотий карась» та «Світ рибалки»
2-ге місце – команда "Громада рибалок Теребовлянщини"- Кіцак Віталій, Прокопенко Петро, Мудрий Сергій - здобули медалі, диплом і призи від магазину «Світ рибалки» та «Золотий карась»
3-тє місце – команда "Антилопа - Гну"- Міхненко Олександр,Черпак Олександр,Юженко Сергій - здобули медалі, диплом та призи від магазину «Хата рибака» та«Золотий карась»

А в особистому заліку переможцями стали:



1-ше місце –Грицина Руслан – здобув медаль, диплом, Кубок, і подарунок від магазину «Золотий карась»
2-ге місце - Потилицький Денис – здобув диплом, медаль та приз від магазину «Світ рибалки»
3-тє місце – Князєв Сергій – здобув медаль, диплом, і подарунок від магазину «Світ Рибалки»
Всім учасникам були вручені дипломи за активну участь та оголошена подяка, за теплу і приємну атмосферу та хороший настрій!
Дякуємо всім за участь і вітаємо переможців!
А також велика подяка спонсорам змагання: магазину «Золотий карась», магазину «Світ рибалки».



Дуже приємно, що до нас на змагання приєднуються команди з сусідніх областей – Рівне, Чернівці, Луцьк та Житомир, Тернопіль. Приємно було з Вами побачитись і відпочити. І чекаємо Вас знову!

Зведений протокол...
https://spreadsheets.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AlgFYiAOEVQNdEk5WG9kV0dTc3RaeElueGozYWwwTEE&hl=en_US#gid=0
Традиційно... Неприємна помилка...


Ось протокол зони В, 2-й етап. Зверніть увагу на кількість балів у Бакаленко Олега з ком. "Хижак". 5*50+93=343, а не 543, як записано. Тому він опускається на 3 місце в зоні, відповідно 2 і 3 - піднімаються, що прямим чином вплинуло на розподіл призових місць.
"Антилопа-Гну" - срібні призери, "Громада рибалок Теребовлянщини" - бронзові призери.
Прошу вибачення за незручності...

Всем привет!Сбросте протоколы по зонам пожалуста.

Дякую всім учасникам, суддям, організаторам та спонсорам 2-го Кубку Львівської області!!!!
Особлива подяка всім «іноземним » командам, які розбавили наше традиційне дербі (Львів - Луцьк ) та за рахунок участі Тернополю, Рівного, Чернівців (і дебютантів наших змагань – Житомир) зробили ці змагання дійсно відкритим Кубком західноукраїнського масштабу!!! Сподіваємось , що ті хто приїхав не пошкодували, а ті – хто не зміг приїхати цього разу, переглянувши звіти, протоколи та відгуки – вже шкодують і тихенько готуються до наших наступних змагань ! На мою думку, в цілому (а особливо в спортивному плані) змагання пройшли на нормальному рівні. Більш менш рівні умови були створені для всіх учасників, як і передбачалось (через пресинг, погоду та рельєф) ставку треба було робити на ближню дистанцію та окуня (переважно 20 гр). Погода також була не оригінальною, Львів без дощу це майже не Львів а якщо ще і змагання – то дощ – Гарантований !!! (добре що основна злива потрапила на обідню перерву, спортсмени перечекали її в машинах). Атмосферний тиск стрибав як шалений, вітер періодично змінював напрямок та свою силу (від штилю і до майже урагану). Про вплив погоди на активність хижака можна було простежити (найбільш виразно) по зоні «В», 1 етап - переможець мав 74 окуня, 2 етап – лише П'ЯТЬ окунів , 3 етап - знов 58 шт. Неконтрольовані «виходи» місцевих корів в зони також додавали колориту в атмосферу та антрактантів з мулом у водойму , я вже мовчу про голодних хижих карасів та потужні «коропові паровози» – все це створювало додаткові складнощі але одночасно і робило ці змагання цікавими та незабутніми.
Маючи перевагу домашньої водойми, мені на протязі останніх двох тижнів вдалось 3 рази потренуватись в зонах, відповідно напрацювати більш менш «робочі схеми», Денис був один раз, Сергій жодного (але ми йому все розповіли ).
Перший етап. Зона «А», перший рестарт – зірки на небі напевно зійшлись як треба, і по жеребу я встаю в 2 сектор (по тренуванню - перспективний) – тобто все мало би бути в «шоколаді» . Старт - пробиваю «фінкою» – але несподівано багато травички та зачепів, окунчик бере приманку надзвичайно делікатно, кожний другий окунь «злитий» причому ще на початку проводки, всього за рестарт беру з 13 окунців – по результатах рестарту десь в середині. Другий рестарт, при заході в сектор (вроді 11) зламується підставка під резервний спінінг, до берегу далеченько – перекладаю резервний лайтовий спін собі за спину, пробую ловити в таких умовах «фінкою». Все заважає , але пару окунчиків беру на перших забросах, риби в секторі мало - треба перебігати. Беру палки, підсак, держак, садок – відповідно перекручуються між собою приманки – результат обірвав мормиху на «фінке» - з метою економії часу вимушений ловити лайтіком. Але ловити 20 грм. окуня, шнуром 8 лб з 0,16 флюром – м’яко кажучи не оптимально , максимально послаблюю фрікцион але сходи тривають. На шнур беру все ж таки ще з 8 окунців, але темп не радує - «фініш». Справи погані - зона ловить, я туплю і я вже десь нижче середини. Третій рестарт, встигаю підремонтувати на скору руку держак під резервну палку, вже зручніше. Старт, пару забросів, але жилка з катухі на «фінці» дає бородку , розпутую і .. на підмотці жилка рветься – нерви, нерви , ставлю іншу мормиху, «вперед всіх рвати» і .. на забросі момиху відстрілюю, все досить , час минає швидко - «фінку» в бік, знову шнур та лайт – до фінішу ловлю лише з 7 окунців. Відчуваю, що етап провалив і що з 28 окунцями я десь в середині зони - ПОГАНО . Ось таким нервовим виявився для мене перший етап. Втишає, що хлопці з нашої команди виступають набагато краще (1 та 3 в своїх зонах), я 7 і я якір команди.
Другий етап. Зона «В», риба відчуваючи наближення дощу та пресинг спортсменів стала надзвичайно пасивною, причому по всій зоні. Таки (важки) умови мені вже подобаються, треба підібрати ключик і кожний спійманий окунчик пересуває щасливчика на декілька місць в турнірній таблиці. Після двох рестартів я з трьома окунчиками десь в 3-ці, але третій рестарт – в мене «нічого», відповідно мене посунули на 6 місце у зоні – переможець зони (Міхненко Олександр з Рівне) мав лише на 2-а окунчика більше за мене. В нашій зоні навіть з’явились неочікувані «баранки». Лише два окунчика – і цілих 5 місць в таблиці – круто і жорстко одночасно. Мої хлопці знов виступили класно (на двох 4 бали), а значить тягнуть на себе команду та наші шанси ще не втрачені .
Третій етап. Зона «С» – після перерви та настанов від своєї команди а також примусового тренування (під наглядом та «майстер – класом» від Сергія та Дениса), відновлюю «віру в себе» та вирушаю в свою зону. Попереду мене в мою зону їдуть Прокопенко Петро (Тернопіль) – я знаю, що він дуже сильний «мормишатник» і що два етапи він гарно виступив (має дві одиниці). Також бачу Кошеля Юру (Житомир) , знаю їх «мормишатську школу» не по чуткам (був в квітні на їх Чемпіонаті) – сильний хлопець. Початок етапу, перший рестарт – стартовий сектор 5. По попереднім розкладам та настановам команди – має працювати 6-8 сектор. Вітру не має – майже штиль, навіть на поверхні зони «С» помітні ознаки наявності окуня. Умови ідеальні для делікатної снасті - тому працюю лише на моно і «фінкою». Роблю близько 5 забросів, але риби тут не багато (один тичок та ще один окунець у садку), паралельно пробую спостерігати за сусідами, зона ловить але дещо краще справи йдуть в 1-2 секторах. Там Юра Байда має вже 3 або 4 окунці – побачити не складно, Юра «палиться» - тобто працює підсаком, крім того і його сусід витягнув пару окунів. Ага, значить мені туди і треба – ломлюсь, поки інші не зайняли вільні пів сектори. Тихенько (як для майже 100 кг) заходжу у вільний 2-й пів сектор, заброс – окунь, наступний так само. Потім катаю 2-х окунців на приманці (обидва сходять ще на початку виважування), окунь бере але бере делікатно, вношу відповідну корективу в проводку – ага знов покльовка та ще і легкий дотик до підводного кущику з водоростей, потім знову - супер - він тут і напевно його ціла зграйка сховалась біля цього кущику! Так і є, окуня почали сідати вже впевненіше, темп непоганий але шкода, що час рестарту також впевнено добігає кінцю. Суперники (особливо 2-а з Волині в 1-му секторі) ловлять також не погано, все «фініш». Перехід і зважування підтвердили, що окуня більше саме в перших секторах і я з 20 хвостами «тимчасовий лідер» зони . В мене рестарт в 13 секторі, місце в цілому перспективне, але роздуми («тут ловити чи пробувати повернутись у 1-2-й сектори»?), перериває сигнал «старт» та ривок Юри Байди з 11 сектору - в напрямку перших секторів. Все - коливання в бік, мій стадний інстинкт спрацьовує, «вперед» (тобто «в зад») на 2-й сектор, по дорозі «в спринтерському забігу» таки обганяю Юру , прибігаю, але власне моя секретна точка на жаль зайнята іншим спортсменом, ладно встаю трохи лівіше – окунь тут також має бути. Юра Байда та Роман Семчишин («Світ Рибалки») розташувались в першому секторі. Роман вже має пару окунів , це трохи діє на нерви, але я дещо віддихавшись, з першого забросу таки беру окуня, потім працюю по попередній схемі, але останні хвилин 10-15 мій темп спадає, змінювати арсенал (до окуня я вже «не дістаю», хоча сусіди кидають трохи далі і половлюють ) або місце сенсу вже не має – «фініш рестарту ». На зважуванні в мене з 15 окунями – другий результат рестарту, Роман з 21 хвостом мене таки обігнав (але скаржиться, що він «провтикав» перший рестарт – мав всього 3-и хвости). Тобто лідерство в зоні (після двох рестартів) лишається за мною . Мій стартовий сектор №11 – знов роздуми, коливаюсь між «бігти знов на перші сектори», «далекувато», «може там вже і окуня «підвибили та запресували», «багато таких розумних та спостережливих», але поруч проходить Андрій Чернявський (дякую!) і дає «наколку» на 13 сектор (він там взяв 9 окунців), перевіряю інформацію через сусіда по сектору Прокопенко Петра, він каже що взагалі ця частина зони досить «глуха по окуню» і він особисто «рве» в перші сектори. Трохи ще поговорили за їх човникові змагання ( будуть через тиждень) - Петро «підігрів тему» розповідями та фото про дорослих (3-5 кг) судаків та щупаків на Тернопільському ставку. Але треба повертатись до нашого мікро окуня, відповідно приймати складне рішення – «буду ловити в 13-му секторі» (на перші «не встигну») та можу завалити лідерство на «непробитій» мною точці. Останній рестарт – відразу зміщуюсь у 13- й сектор, на першій проводці тичок і з другої проводки беру окуня – добре, потім відразу ще одного. Спостерігаю, що всі спортсмени зійшлись в перші 7 секторів, а Юра та Роман знову опинились в 1-2 секторі (причому Юра Байда туди біг аж з 18 сектору), відповідно можуть мене «вставити». На крайні 7-8 секторів лишається всього 2 спортсмени (я і Карпюк Роман (той що з Луцьку) – заспокоюю себе, що це також добре – менший пресинг і т.і. Розслаблятись не варто, хоча шансів на лічку (після 2-х етапів) в мене нуль, підводити команду не маю права - впиратись і ще раз впиратись!!! Пробиваю сектор і до початку вітру (шаленого) встигаю взяти ще з 12 шт. З початком вітру – окунь в моєму секторі затихає, бігу в сусідні (бачу, що єдиний сусід встигає взяти ще 2-х окунців), але в мене вже без покльовок – «фініш» . На зважуванні Семчишин Роман мене вітає, запасу міцності мені таки вистачило, в загальному (за етап) в мене 51 окунь у Романа (він другій) 41, у Юри Байди 30 (він третій) – ДОБРЕ!!! Тобто, нарешті і я потрапвив на роздачу риби та отримав певну компенсацію за попередньо завалені два етапи.
Останній етап наша команда виступила вдало , на всіх лише 5 балів – шанси у Дениса та Сергія на особистий залік та в цілому у нас на командну медальку є (але які?). Знаємо, що гарно виступали та мають шанси на призи Тернопіль, Рівне,Житомир . До протоколів навіть не підходимо, хочеться зберегти інтригу до останнього.
Підведення підсумків, нагородження – все добре – хлопці Денис (срібло), Сергій (бронза), командою – ми Перші і Кубок (командний) лишається у Львові! Вітаю, всіх призерів та особливо володаря Кубку (в особистому заліку) Грицину Руслана !!! Вітаю також команди з Рівне та Тернополю – з срібними та бронзовими медалями!!!
Всім дякую за приємне спілкування та гарно проведений час!!! До нових зустрічей на водоймах!
Окрема ПОДЯКА Львівському короповому клубу (за чудову спортивну водойму Прилбичі)!!!!!!!!!!!
P.S. Враховуючи присутність на наших змаганнях достатньої кількості команд з інших областей (а також отримані від них пропозиції), впевнений, що наступні львівські змагання будуть проходити у два дні!!! Спортсменам все ж буде легше – власне, для нас (спортсменів) змагання і проводяться!!!

Складні виявились для мене змагання..Старію чи шо ?Винних в своєму безалаберному виступі я вже знайшов.Їх цілий список.Самі розсудіть: прибули ми на став і нашу машину тут же окружили "іноземні" команди.І давай байки травити,підколювати один одного-одним словом замість медитації та зосередження я ходив і ржав.Це я потім зрозумів що так мене тупо вибили з лідерів (там я звичайно ніколи не був) .Потім львівські поставили крапку 25 грамами спиртного,рівенські ще пару анекдотами,тернопільські також щось прикололи смішне.А шо витворив Влад в 1 етапі -перший заброс,окунь,бере в руки і спеціально кидає мимо садка (я вже либлюсь)2 заброс-паровоз карпа і обрив-ну як тут не ржати ... .Жирну крапку моєї дистабілізації поставили волиняки-спеціально в перерві піймали "домовленого "карпа і тягали його 15 хвилин.Знаючи що мені цікаво і я буду спостерігати замість того щоб настроїтись В результаті я трошки не догріб до традиційного екватора
Юшка була супер.Раманич молодчага.Підсуєтився,поперся в Яворів,купив великий баняк-тепер на всіх буде вистарчати 100%.
Шкода що бонуси не проскакували-я б тоді точно чемпіоном був би Судді якісь незговорчеві-кажу їм що в 1 етапі в мене зірвалось близько 30-35 окунів.Прошу як людей щоб написали мені 1500 балів,а вони знову либляться -але всі ж бачили як в мене з 5 окунів тільки 1 в садок попадав.Якась несправедливість
Одним словом "юморні" в мене змагання вийшли.На наступні бережіться,мене вже тими прийомчиками не візьмеш
пиСи.Всіх був радий бачити,побалакати і трошки приняти на грудь.Суддям уважуха-добре що перехід дозволили з рибою.ще б +50 за хвіст забрали б-набагато легше в підрахунку було б б.І погоди воно не робило.Думаю що ще разок цю водойму треба прострелити ближче до зими .

А ось як це виглядало в зоні "А", в який мені випало журити......
в деталі вникати не будем, які нюанси були то все обговорили по місцю.
1 Етап. як виявилось пізніше був не такий і поганий.










ясно шо окунець мілковатий , але був у всіх . мінімально - 2 хвоста по ( тех. причині ), і найбільше 23. Весь (майже) однакового розміру, за винятком одного (114 грам), і так до фінішу лишився Big Fishем.












2 Етап. Розпогодилось, жара , штіль і майже ніякого кльову. Не всім спортсменам вдалось відійти від "0" ! А кому пощастило то взяли від 3 до 7 хвостів. Але таких було менше половини. З 17 учасників в зоні.
...І якраз в другому турі, цьогож етапу......Чюю кличуть!, з дальнього сектора.
беру вагу протокол і туди, думаю - судачка взяли, ( як було сказано судака важимо і зразу випускаем )...ага ......
то був такий "крупний" окунь що в учасника ( гості ) ячейка в садку була більша, і тре. було фіксувати ті мікрони))










Перед третім етапом , в перерві юшка - шо сказати , брали добавку .!
і дощ тут був , і карпа водили хвилин 15, і сподівались що злива розшевелить трохи того окуня....до старту 3 етапу залишалось пару хвилин , подякувавши розійшлись по зонах.

3 Етап.Окунь той якого хотілося бачити не активізувався, воно й не дивно - дощ - сонце , пориви і зміна напрямків вітру, і в кінці кінців знову штиль. Окунь тих самих розмірів , а по хвостам максимум 15 шт.
І якраз в той штиль, коли було чути як про прикормку розмовляють на протилежному березі, в ближньому секторі (Львівяни) взяли карасика,хоч і не зачот , але для інтересу зважив і відпустив.












Як проходило нагородження писали вище. А ось після нагородження піднявся знову вітер , і тут вже пакувались в темпах бо намічалось.......










...і звичайно приєднуюсь до привітань переможчів !!! і всіх учасників, викладались по максимуму !
організаторам тисну руку ! пророблений великий об;єм роботи як в підготовці так ів самому проведенні

Еще раз всем привет.Огромное спасибо за отчеты(не могу на вашем сайте найти как поблагодарить),так как мы не можем зайти на наш сайт из-за какихто глюков и ни отчетов ни чего другого сделать не можем.Всем победителям хвала !!!!!А отписавшимся на нашем сайте респект и уважуха

На прохання учасників викладаю протоколи позонно.
Думаю, за кілька днів протоколи можна видалити...

Ну что ,раз уж не могу залезть на свой сайт постараюсь отстреляться на вашем.
Сборы.Собравшись прикинули километраж(приблезительно 480км)решили выезжать в 18.00 чтобы приехать гдето в 24.00-02.00 что бы хоть пару часов поспать перед стартом.(Больше всего напрягало три этапа в один день- для приезжих это очень тяжело.Нужно ночь ехать,весь день "сражаться",и опять всю ночь ехать).Поспать так и не удалось шутки прибаутки подколки и т.д. до 5.00.
Не буду расписывать всю дорогу,ночь и приколы не минуемы.
Прилбычи,один заезд-мимо,второй заезд тоже мимо,водоем видим,а добраться не можем.В 24.00 решаем звонить Вижанскому Виталику,он объясняет с просонок ,а мы никак не разберемся.Коля Волохов не выдерживает и своей машиной сопровождает нас на место(за что огромное спасибо).Небольшая беседа с волынскими колегами и разходимся по машинам в надежде хоть пару часов кимарнуть(это нам так и не удалось).Построение и житомирская команда выглядит что после чемпионата кунг-фу(все болит и глаза еле разкрываются),так или иначе но МЫ на старте. Жеребьевка по зонам и мы готовим снасти...
Мне выпало стартовать в порядке:В.С.А.Под ноги готовлю палку собственного производства(бланк не известного происхождения)которая мне очень нравится и заменила корту уже на вторых соревнованиях,а на дальняк готовлю "Мебарочку".Водоем не знакомый и поетому ориентироваться буду на месте.Для начала под ноги вольфрам 0.8гр.,а на дальняк вольфрам 2гр.
Старт:Зона В первый час почти с каждой проводки окунь (от результата балдею,но закрадывается мысль,что если я так ловлю,то местные ловят лучьше) В конце первого часа обрываю мормышку вместе с флюром и я чтоб сократить время беру мебару,которая меня совсем не спасает,но задел сделан,рыба есть и не мало.Второй и третий час прошли мение успешнои вопреки моим 52-вум меня обловили почти на 2.5 десятка
Второй тур-зона С.Стартую в 16 секторе(очень мелководный участок)думаю что в таких условиях мало кто задерживался и решаю поупираться,что принесло мне за первый час 6 окуней.Второй час проходит хуже,третий еще хуже,всего за тур 14 шт.
Третий тур.Спина ноет,ноги гудят. Иду в зону,которая во втором туре принесла больше всего нулей(как на растрел),но если пошол нужно ити до конца. Стартую в 6 секторе,долго подбираю вес,приманку,дальность заброса.Наконецто все подобрано и дело пошло:окунь за окунем,но как всегда не хватает времени и перестарт.Результат первого час не плохой,но в команде 0 и нужно рвать зону...,что мне так и не удалось 28 окуней и третье место в зоне Подщет результатов и мы в команде восьмые я в личке 7 ,но ничего,усталость делает свое дело,но когда будет в два дня мы оторвемся ...
Хочу поздравить всех призеров с заслуженой победой.Поблагодарить участников за коректное и спортивное поведение ,организаторов за предоставленый обалденно спортивный водоем ,ну и конечно членам своей команды низкий поклон,без них ничего бы не случилось,а нашему водителю огромный респект. Виталику и Коле благодарность за посильную помощь.
До встречи на водоемах нашей Родины.

Деяка статистика:
загальна вага пійманої (залікової) риби: 58 кг
загальна кількість: 3146 шт (всі окунь)
середній розмір: 18,5 гр.

Вітаю команду "Upstream" з перемогою, я знав , що ви кращі і втому не сумніваюсь,

від мене акційна безкоштовна мийка для автомобіля команди Upstream на будь якій мийці, /topic-t4053.html

Після такого звіту напарника по команді (Кості), навіть не знаю що додати.
Хочу подякувати организаторам змагань, та всім хто до них долучився, спонсорам магазинам “Золотий Карась” і ”Світ Рибалки”,а також Юрі за приз (в Тернопіль поїдема на чистій машині), Романичу, що в таку негоду почастував смачною юшкою – Респект. Тані та Вові за гарний звіт.
Велика подяка усім командам які підтримали наш кубок, думаю що водойма їм сподобалась і вони ще не раз приїдуть до нас в гост

Вітання, і дякую своїй команді, за їхні впевнені дії, підказки і ….
До нових зустрічей на водоймах !!!