Львівський клуб активного відпочинку

Хочу поділитися своїми враженнями які склалися у мене приймаючи участь від початку і до кінця у цьому заході та які вплинули на мою особисту думку.

По перше хочу подякувати організаторам Чемпіонату України і за запрошення нашої команди прийняти участь в заході такого високого рівня, а саме: Терещеку О.В., Левченку В.В., Івану Щевічу, В'ячеславу В'юну та фінансовому спонсору нашої команди - спеціалізованому рибальському магазину "Рибалка+" м.Біла Церква та його керівнику Коробенко Сергію Васильовичу, хто нас спонсорував і допоміг виїхати на цей чемпіонат.

З самого початку виникла проблема з п'ятим спортсменом - один може але не хоче, другий хоче але жінка не пускає, третій хоче але немає грошей, четвертий хоче і може але інших не влаштовує і т.д. Ледь-ледь склали команду перед самим виїздом і сміливо вирушили на Чемпіонат України не дивлячись ні нащо.

Я розділив на три основних напрямки події, які були пов'язанні з Чемпіонатом України - умови перебування, змагання і організація.

Почну з умов перебування: бус був "FORD" з довгою базою вантажно пасажирський, м'який, швидкий і водій досвідчений наш рибалка який підтримував, вболівав та в усьому допомагав. На два дні зняли чудову комфортабельну квартиру у центрі міста по вулиці героя України - Степана Бандери, з усіма зручностями. Водна база на якій розташовувався: штаб, секретаріат, спортсмени і відбувалося нагородження, а також жеребкування та інші події - була у відмінному стані, зручна, затишна і для усіх присутніх склала дружню атмосферу.

Змагання дуже сподобалося за рахунок потужної суддівської бригади Рівненської федерації рибальського спорту, чітко працював секретаріат заходу і була грамотна розкреслена територія змагання - оце все мені було до душі бо я знаю що таке організовувати та проводити такі відповідальні заходи.

Що до організації загального плану, то теж непогано, але це не рівень Чемпіонату України. Водойма вибрана вдало, риба в ньому є і розташування секторів було виважене. Піддурки і фальсифікацій я не бачив і не чув.

Хочу окремо подякувати Івану Щевічу за гостинність, за його сильну і дружню команду, а головне що про Чемпіонат в м.Рівно майже ніхто не знав, а Івана як керівника федерації знають всі - люблять і поважають, якщо хтось гавкне щось криве на Івана то знайте - це брехня, бо він не тільки працьовитий і талановитий керівник, а ще дуже порядлива людина при цьому і суперфаховий рибалка. Та критика і недоліки які я розкрию далі не стосуються Рівненської обласної федерації рибальського спорту, а буде відноситися до керівництва Федерації рибальського спорту України і до нас самих, так як крути не крути у нас останнє почесне тринадцяте місце, але на цьому змаганні ми дуже багато зрозуміли і не на мить не пожалкували про участь в такому заході, а навпаки розізлилися як собаки і по приїзду одразу почали готуватися на наступний Чемпіонат України бо на кубок не встигаємо.

Критика.

Почну з нашої команди, по складу вона була сильна окрім п'ятого спортсмена, який був запрошений в останню мить і рейтинг його складав №25 між спортсменами останнього змагання в Трушках, а решта спортсменів була №3,4,5,8. Сказати, що його особистий результат на Чемпіонаті України підсадив нас, це брехня бо він там не був останній серед наших. Після тренування в п'ятницю ми вже у вечері зрозуміли, що нам тут хана, це в додаток після того як ми поспілкувалися з хлопцями інших команд. Причина поразки банально проста: відсутність наколінників, незабезпеченість усіх спортивними бурами, невміння кормити рибу, незнання правил змагання, відсутність спортивних мормишек, відсутність тонких спортивних жилок різного діаметру, недостатня кількість зимових вудочок для змагання та відсутність досвіду вести спортивну боротьбу в умовах стиснутого часу, де кожна марно витрачена мить автоматично наближала нас до поразки. Але треба подякувати богу, що було саме так, а не навпаки, бо уявіть якби ми зайняли наприклад друге командне місце, що то був би за рівень цього Чемпіонату. Так як ми програли в чесній боротьбі не комусь, а саме - Чемпіонам світу, Європи, України - дуже сильним і досвідченим спортсменам то нам не соромно, а той досвід який ми отримали на такому високому заході - є просто безцінний. А для того, щоби порівняти нашу команду з командами на Чемпіонаті України, це приблизно як Білоцерківські команди - "Мормишка", "Глобус", "Три Сергія" - з шинниками на змаганні в Трушках, які взагалі не мають шансу проти наших грандів, але якщо шинники потренеруються і перестануть пити горілку і співати на змаганні то тоді шлях у них відкритий до перемоги, так як і у нашої Білоцерківської збірної на майбутнє - якщо ми виправимо екіпіровку, знаряддя і добре потренеруємося то шанси непогані.


Недоліки по заходу.

Потрібно відмітити, що прийом, гостинність, суддівство, розташування зон і секторів, змагання без фальсифікацій, дружня атмосфера - це факт, на дуже високому рівні (заслуга Івана Щевіча), а що до організації заходу (не змагання) то Федерації України ще працювати і працювати, як наприклад нашій команді - якщо ми хочемо увійти у трійку кращих.

Перше, що кинулося в очі це огородження секторів, яке було виконано із камиша, стріхи і в додаток до снопів був тоненький дріт який відділяв сектор та проходи по усім периметрам. Мені здається що Федерація України повинна один раз зробити людську огороду зі стійками і застосовувати її на обласних змаганнях, кубках та чемпіонатах України і передавати її тим хто їх проводить.

Друге, потрібно знаходити гроші і таку подію обов'язково фіксувати централізовано на відео, а не користуватися випадковими аматорами де нема фахового підходу відзняти усі події від початку і до кінця, а потім змонтувати.

Третє - Чемпіонат України це дуже важлива подія для усієї рибальської громади держави і тому хто приймає участь в такому заході, в першу чергу, спортсмени повинні отримувати дипломи за участь незалежно від зайнятого місця, так як вони своїми фінансами забезпечили його проведення. От якби витрати робила федерація чи держава, тоді економія була би зрозуміла, а так як це роблять спортсмени то треба закладати і таку витрату (такий диплом в м.Біла Церква коштує - 12 гривень).

Четверте - незрозуміле ставлення до спонсорів, якщо вони були то я про них не чув і рекламу не бачив. Якщо рахувати оті дві вудочки на водоймі рекламою спонсорів - то я би у Білій Церкві за таку рекламу не отримував би призи на мормишку 9 тисяч, послугами 15 тисяч, харчуванням 3 тисячі і т.д. Реклама млява і недостойна майже самих маленьких спонсорів - це не рівень реклами Чемпіонату України.

П'яте - харчування було смачне і доречне, але на 100 чоловік присутніх треба каструлю юшки на 50 літрів як мінімум, а не казанок на 20 літрів і коли ставиться чай, кава, пиріжки, цукерки і т.д. на стіл (с понтом "Шведський") то не треба забувати, що він вийшов як і повинно було бути "Українським" - хто сам себе обслужив перший - тому вистачило всього, а хто не успів - той запізнився (бо в великій родині вухами не хлопають), бо потрібно було поставити на роздачу дві жінки і був би такий порядок як у Івана в суддівстві (відмінно) бо харчів було в достатку, але зроблено було по бестолковому (по нашому).

Шосте - це відноситься не до суддівства, а до правил ФРСУ (гласних і не гласних). Наприклад: хитро-розумний спортсмен займає кут і починає бурити лунки, притому зразу двадцять штук (не заборонено) - в одному місці залишає ящик, в другому прапорець, в третьому другий прапорець та бур і сам ловить рибу. Територія яка попередньо грамотно розрахована на спортсмена мінімум 1000кв/м (при нормі 400кв/м) здавалося не складала ні яких територіальних проблем, але той хитро-розумний ще підбурив до зайнятої (негласної) території 15 штук і сам вже займає 15% території сектору під начебто людським лозунгом "По чужим лункам не ходити". Все було би дуже гарно, але на негласну територію хитро-розумного заходе інший спортсмен і починає бурити лунку і тут раптом крик - не бури це моє, людина розуміє що знаходиться не близенько (30м) до владельца території і відходе в сторону ще на 30 метрів - і знову крик (вгадайте з одного разу який - вірно) це також моє. Неприємно було на це дивитися, бо згідно правил любий спортсмен має право займати одночасно дві лунки, а не п'ятдесят квадратних метрів. Це ганьба і повинна вижигатися кальним залізом, то що тоді робиться на змаганнях нижчого рівня.

Сьоме - тренерів, а насправді координаторів потрібно прибирати з проходів щоби вони не допомагали спортсмену знаходити рибу за рахунок інших спортсменів, не балакали і не заважали іншим, що це за змагання коли спортсмену хтось допомагає. По правилам ФРСУ заборонена будь яка допомога сторонніх осіб і передача прикормки чи спорядження окрім бура через суддю, тоді навіщо ці понти с тренерами, нехай дивляться, аналізують, а підказують і координують після туру, чи нехай ФРСУ міняє правила - що спортсмен має право отримувати допомогу, консультацію і координацію (а це дуже важливо) від помічника спортсмена - бо який він тренер, бо тренер це та людина яка готує спортсмена і тренерує до змагання, а не підказує і візуально слідкує та докладає спортсмену обстановку під час змагання. Мені цікаво, де Ви бачили щоби спортсмену хтось допомагав змагатися під приводом того що він тренер і тупому стає зрозуміло, що коли такий помічник фаховий то шанси у любого спортсмена набагато збільшуються, але хіба це чесно і яке ця піддурка має відношення до спорту.

Підводимо підсумки по недолікам заходу: стріха на огородженні, відсутність дипломів для спортсменів які не зайняли призові місця, нескоординоване харчування, відсутність телебачення федерації і не зрозумілість по спонсорам, обов'язкове доопрацювання правил ФРСУ - говоре про те, що Федерації потрібно підіймати планку організаційного підходу коли ми кажемо "Чемпіонат України", а не юнацькі змагання під "Васюківкою".

Команді з Білої Церкви теж потрібно зробити висновки успішного провалу на Чемпіонаті України, нам дуже повезло що Чернівці і Київ попали до нас на нашу "Першість з мормишки" в люту непогоду, коли вітер дув до 20м/с, їхні тонкі снасті не працювали, бо поїхали б наші всі призи до них як і наш човен.

Хочу зразу вибачитися, якщо когось образив - не навмисно, а свіжим оком все видно.

Хлопці просили передати щиру подяку Івану Щевічу - найкращому організатору змагання, нам всім все сподобалося а також всім хто допомагав проводити йому цей захід.

Над помилками будемо працювати всі без винятку і як результат збірна Білої Церкви повинна увійти в п'ятірку найкращих команд в наступному сезоні, а для того щоби закрити організаційні питання - Чемпіонат України повинен бути в Білій Церкві (бо окрім Івана є ще один непоганий організатор в Білій Церкві).
Голова БМГО "Рибальський клуб Юр`ївська Рось" - Богданець І.В.