Всім привіт!
Почну свій звіт з ВЕЛИЧЕЗНОЇ

подяки ОЛЕГУ РИВАКУ та ЛКАВ!!!!!!! Ну НАРЕШТІ і ми дочекались

змагань на рідній Львівщині !!!
Також відразу подякую всім суддям, всім учасникам змагань та окремо найсміливішим представникам Рівненщини – всі молодці!!!
Змагання як і передбачалось пройшли цікаво та з інтригою до останньої проводки. По-перше, організаторами було вдало підібрано водойму

(недалеко від Львову – економія на доїзді, безкоштовна рибалка – менші вступні внески, велика кількість окуню та можливість бонусу - щучки). Відповідно все це дозволило зібрати рекордну кількість команд (як для наших змагань на човні) – 15

(причому вперше аж три з інших областей - з м. Рівне). Також добре, що всі команди відійшли від «0», крім того дійсно 50,5 кг пійманої за 7 годин риби також напевно рекорд наших змагань (особливо після цьогорічної «Пінгвінячки»

).
Тепер перейду до виступу нашої команди «Upstream».
Будильник я завів на 3.15 але о 3.05 просинаюсь сам - звичка запрограмованого організму - "НА РИБАЛКУ". Швиденько по каві та на стоянку за машиною, на моє здивування сторож не спить - це добрий знак, тому економлю хвилин 5 (які за звичай витрачаю на пробудження охорони), далі їду збирати по нашому нічному місту дві команди ("Upstream" та "Світ Рибалки"), по дорозі мене навіть не спиняють два пости ДАЇ - це також добрий знак, знов економлю трохи часу. Представники наших команд також вчасно виходять на обумовлені місця зустрічі та ми по графіку вирушаємо на Гамаліївку, по дорозі "на фарт" зупиняємось на заправці "ОККО" поруч з Гамаліївкою на легкий шопінг (цигарки, "Кока-Кола", кава, мистецьки розмови, але думки автоматично повертаються до однієї "як же воно буде?"). Ще на під’їзді до точки збору на водоймі, в темряві побачили попереду їдучу машину -"Золотий карась" без роздумів констатував Денис Потилицький (що це думаю, рибацька інтуїція Дениса?). Та ні, "тільки в них один задній габарит не горить"

- каже Денис та розвіює мою віру в його екстрасенсорні здібності. На точці збору вже купа команд та їде збір каси (хоча слово "реєстрація"

якось гарніше звучить), ми також «реєструємось» і вирушаємо на дамбу. Досить швидко але без метушні збираємось, погода гарна, настрій адреналіново –змагальний. Водойма Гамаліївка знайома кожному львівському рибаку та особливо спортсменам – «спортивний окунь» тут є завжди та з «0» відловитись тут майже не реально, але специфіка берегового спіну та ловля з човна дещо різна. Якщо є купа перевірених місць стояння

гамаліївського окуня з берегу (переважно «вікна» в очереті, кути та інші «секретні» місця), то на човні також треба знайти свої точки.
На цій водоймі з човна ми (команда) були в друге, перший раз за декілька днів до цих змагань. Як ми і передбачали, тренування та самі змагання багато в чому відрізняються. На тренуванні (1.07.2010 року) намі була піймана 1,5 кг. щучка,

- 1.07.2010
+ велика кількість окуня (в тому числі відносно крупного - близько 100-150 грм) , відпрацьована основна проводка, встановлені улюблені місця стояння окуня … Але, перший сюрприз - при реєстрації стало зрозуміло, що два з трьох розловлених нами (на тренуванні) райони навіть не попадають в дозволену для лову зону. Нічого, ми все одне впевнені в своїх силах, коротка внутрикомандна «виробнича нарада»

і зичний бас Ривака «УВАГА - всі в човни", гудок сигналу машини - «Вперед» і починається ….

РЕГАТА, але ми і тут не здаємось – на визначену нами точку прибуваємо перші. Далі "Старт" та відразу на ПЕРШОМУ

забросі Сергія (К-2), (я навіть ще спіна в руки після весел не встиг взяти) і щупакабра бере його приманку на жилці 0,12 (без металевого повідка), моя переповнена адреналіном уява відразу малює «мамку» але Сергій майже відразу повертає до реалії «менша ніж на тренуванні», пару хвилин боротьби і щучка вже в підсаку (тепер черга «дрібного твічу» тобто адреналінової тряски в руках у Сергія). Подія не пройшла не поміченою конкурентами («Світ рибалки» та «Актів Львів») які своїм поглядом

намагались повернути щучку назад у воду але не вийшло

, хоча напевно і зменшили ії вагу (на зважуванні потягнула лише на 600 грм), але нічого нехай їх «жаба дусить»

. Гарний початок, треба підтримати Сергія (а головне не облажатись

) я роблю перші заброси (поки Сергій чіпляє щучку на кукан) та окуні починають дегустацію приманки та наступну телепортацію

із води в відро та потім в садок (така тактика нам допомогла зекономити час та уникнути втрати риби при опусканні в садок). Сергій долучається та вже вдвох "шмаляємо" окуня, справи їдуть непогано, окунь переважно 50-70 грм. (буває до 100 грм) – думками (я думаю вони в нас з Сергієм співпадали) ми вже зайняли перше місце

а ось моя думка, що призовому човну в машині не вистачає в машині місця

(на змагання везли з собою ще команду «Світ рибалки») і дійсно місця в машині вже не було. Ладно, призам потім дамо раду та продовжуємо змагання на автоматі, заброс, проводка, покльовка (іноді дві-три за проводку), підсічка іноді біля самого човна, відро, садок.
Але на цих наших роздумах «жор» окуня чомусь

закінчується

. В цьому ж районі (недалеко від виходу річки, бо не бажали втратити перспективне, як ми вважали місце) ми починаємо шукати окуня, одна точка – відразу 1-2 окуні і …. тиша, перехід на іншу те саме … час минає швидко але «жор» не приходить, «улюблені окуневі точки мовчать», «100% проводка» не працює, тобто нам влітають відносно крупні окуні але їх вже не багато. Наші спостереження за іншими рибаками в зоні лову переконують нас, що в інших справи ідуть не краще, тому ми сподіваємось на вже зловлених окунях та щучці бути після першого етапу першими (ну в крайньому випадку другими). Погода «наша Львівська змагальна» але нас майже не турбує - АДРЕНАЛІН (хоча Сергій забув вдома дощовик а я в шортах

), ну хіба що речі в човні по пайолах плавають, зуби цокотять, цигарки змокли та запальничка від вологи не працює, але головне щоб ногам було тепло, ногі по щіколотку у відносно теплій воді

. Єдине, що непокоїть, це інші наші "тихушні" команди, одна «Світ рибалки» (складена 50% на 50% з нашої команди «Upstream» та «Золотого Карасю» ) з 8 до 10 чемно стояла на одній точці і нікуди не рипались, щось не те

… та команда «Золотого Карасю» … але ми їх не бачили (вони знаходились в іншій частині водойми, тому серце не боліло

. Під завершення першого етапу повертаємось до першої «щучої» точки, але і там глухо, останні 10 хвилин іду «ва банк» - переходжу на твіч але все одне марно. «Фініш» першого етапу, ми все одне в ейфорії прибуваємо на зважування і

… взнаємо, що крім нашої щучки є ще дві (навіть більші за вагою) та і окунів ті самі «тихушні» команди навалили більше за нас і вже зовсім вбиває інформація, що ми навіть не в трійці – програли 78 грм. команді «Тайфун». Ну нічого – призового човна нам і так не було куди класти

але ми ще себе покажемо в другому етапі та так легко не здамося.
Вчасна, смачна та гаряча юшка від Альбертовича

покращує настрій та надає натхнення на другій етап. Екіпіруємо Сергія моїм резервним дощовиком -вже краще, розкручуємо команду «Світу рибалки» на «їх секрети»

, на внутрикомандній виробничій нараді

(з спостерігачем від «Золотого Карасю») робимо висновки та чекаємо старту 2-го етапу. Дощ тимчасово припиняється і погода так і шепоче «другій етап буде з активною

рибою». Гарна думка Олега Ривака почати старт етапу раніше, знаходить всенародну підтримку і по - сухому

виходимо на воду. «Всі на човни», знову регата, знов ми перші

(не даремно пройшли в дитинстві 2 роки тренування на байдарці) на точці, яка знаходилась трохи далі від берегу ніж наші попередні. За пару хвилин інші команди які орієнтувались на лідера першого етапу («Світ Рибалки») також прибули в цей район. Нічого, конкуренція

це шлях до прогресу. Спіни в руки, «старт», починаємо

спочатку помалу але після підбору «правильної» проводки вже регулярно, нікуди не рипаємось навіть коли кльов майже припиняється, просто міняємо напрямки забросів або підбираємо проводку та кольор. По улову бачимо, що окунь пішов менший по розміру (близько 40 грм) але їдемо не погано (по зрівнянню з першим етапом риби більше майже в двічі ). Поруч з нами «Світ рибалки» але справи в них не краще за наші – вони міняють

точки, тому віра в наш успіх зростає. Знов непокоїть лише «Золотий Карась», стоїть далекувато від нас але на ОДНІЙ точці, щось не те

… Пішла остання година змагань і в нас різкий спад по кльову, нічого (зміна кольору приманок, проводок, місця) не допомагає

та нічого (призового «Барка» і так класти не має куди

) судячи з навантаження на садок ми маємо бути в призах. "Фініш", прибуваємо к берегу майже останніми, (бо боїмось пошкодити свій старий садок – він ще стільки риби на змаганнях не бачив). Всі вже зважились, перед нами на зважуванні саме «Золотий Карась» - навалили вони не погано, їх улов зважено в декілька прийомів – 5,6 кг. - молодці. Але наша надія не згасає до останнього окунця в садку, ми вивалюємо свій улов (також в два прийоми завжування) але все стає зрозуміло ми навалили лише 4 кг. Суддя з протокола, оголошує попередні підсумки – ми другі в етапі та в загальному протоколі лише треті. Але нічого може бути, (як по зрівнянню з нашими попередніми 2009 року човниковими змаганнями в Грушеві - тоді ми були 10 тобто останні)

. Рік часу для нас не пройшов дарма а особливо став в нагоді отриманий за цей час досвід змагань. Особливо навчили поразки і це напевно добре, наприклад цього року на озері Забара (Рівненська область) – ще раз дякую колегам із Рівного, а особливо Івану Шевічу (з його 62 окуня за годину)

за НАУКУ!!! В очікуванні нагородження в гарному настрої та по гарній погоді (добре що почали етап раніше

) складаємо снасті та човни. Добре, ми почекаємо до наступних змагань, сподіваємось що головним призом буде підвісний мотор (ось тоді ми йому вже і місце в машині точно знайдемо

).
Нагородження, фотосесії, спалахи фотоапаратів та трескіт відеокамер, докучливі журналісти, чисельні інтерв’ю та автографи, підписання рекламних контрактів – всі ці атрибути «зірок» спорту втомлюють – але треба звикати

– попереду наступні змагання.
Сідаємо в машини та починається дощ, ось він "фіштаймінг" О. Ривака в дії, час ловити рибу та вчасно звалити до дому

. По дорозі до Львову (три наших команди –призера) заїжджаємо в магазинчик на заправці, трохи відмічаємо

та обмінюємось планами на наступні виїзди на водойми.
Вітання переможцям – команді «Золотого Карасю»

, яка третій раз поспіль «ЧИСТО ВИПАДКОВО»

виграла човникові змагання у Львівській області!!!! Респект команді «Світу рибалки»

та особливо Денису Потилицькому

за надані приманки штучної роботи (та його дружині яка дала їм гарний окуневій прогноз) а також за його поради у перерві етапів!!! Всім учасникам ДЯКУЄМО за чесну та безкомпромісну боротьбу!!!
Суддям подяка за якісне суддівство

, відпрацювали на відмінно та професійно. Для прикладу, якісного спостереження суддями - в першому етапі (ще під час приготування юшки) на зоні обмежуючої річку на одному з буйків розв’язався шнур та пінопласт майже відкрутився та поплив по хвилях, ми човном були поруч та я попередивши Ривака (він також був поруч) підплив зав’язати шнур на буйку і що ви думаєте? Альбертович вже за хвилину був на тому місці (а там добрих метрів 200 від нашого табору), переконався що ми не рибалимо в забороненій зоні та тільки після того пішов - тому і кажу професійно відпрацювали - молодці!!!
Вові і Тані дякуємо за якісні фоткі, також молодці

- в таку погоду Вова як торпедний катер розсікав хвилі для чудової фотосесії!!! Да і на березі фотки класні, особливо сама верхня

- романтика + філософія.
Ще одне побажання, але вже більше до наших потенційних спонсорів (рибальські магазини та магазини індустрії активного відпочинку) активніше підтримати розвиток риболовного спорту в нашій області!!!! Ви ж бачите, що ми можемо проводити цікаві та достойні змагання на високому рівні але розвитку риболовного спорту в нашій області потрібна невеличка підтримка! Відверто кажучи, перед колегами з Рівне було дещо соромно, що крім ЛКАВ та "Золотого Карасю" більше спонсорів ("Барк"

приємне та несподіване виключення) не було. В Рівне та на Волині спонсорів аналогічних змагань набагато більше. А це і популірізація риболовного спорту, реклама виробників риболовної та супутньої продукції а також реклама ваших магазинів. В нас навіть з рекламних банерів тільки ЛКАВ має. Де наші провідні магазини (Хата Рибака, Мисливець, Світ Рибалки та інші) а також участь федерації РС ЛО?
Олег (Ривак) «ми требуем продолжения банкета»!!!! Давай львівській береговий спін!!!!! Та і наступні човникові не відтягуй.

Востаннє редагувалось кочевник в 06.01.2011 12:16 am, всього редагувалось 10 разів.