закінчується ліміт на реєстрацію. На наступний день заходжу в "Золотий карась" на (вул. Володимира Великого), навіть ще не встиг запропонувати прийняти участь, як Саня Вільгуцький каже «я виходжу у відпустку - ну що їдемо на Житомир»? Пропоную «своїм» (з команди «Upstream»), але вони нажаль не можуть – робота, гроші, родини і т.і. Знаю, що Олег Підгірний вже теж «хворий» по спорту, тому його і записую (навіть його не запитавши) в заявку – реєструємо команду «Львів». Розрулюємо питання на роботі та в п’ятницю стартуємо на Житомир, прибули на водойму близько 15.00, проводимо 3-х годинне тренування поза зонами (окуньки близько 40 грм, щучка у Саши до 500 грм, я потримав пару секунд щось більш потужне але щука зжерла приманку разом з металевим повідком), робимо попередні висновки. Водойма сподобалась, гарний краєвид та відчувається присутність риби. Після чого розміщуємось на ночівлю в Бердичеві у родичів Саши Вільгуцького.
Зранку реєстрація, прибуття 31 команди (96 !!! учасників – це найбільша кількість суперників для мене та Олега), вітання з колегами – сусідами по хворобі - готуємось. Саню (як най досвідченого) призначаємо капітаном – він на жеребкування, рука в нього легка тому в мене зона «А», в Сані «В», в Олега «С» передстартовий адреналін – ось воно – саме те відчуття якого бракувало довгій місяць. «Старт» чути на декілька кілометрів, власне це постріл з мисливської рушниці. Зони великі, сектора розділені на пів – сектори, крім того достатня кількість вільних секторів, тобто місця багато але «куди бігти?» лишається – не були на тренуваннях в зонах. Тому починаю з стартового сектору та пробую більш менш орієнтуватись на місцевого спортсмена Антона який від мене через сектор (він нас зустрічав по приїзду та в підсумку став 3-м у лічці), я ловлю переважно 50/50 лайт/ультралайт, він переважно ультролайтом. Результат в мене «0», в нього з десяток окунців, нервую, час минає швидко – «рестарт», перехід наші телефонують, Саня з від «0» відійшов окунцем, Олег - так як і я «ні». Справи кепські, перехід, майже відразу мені сідає щучка (по відчуттям грам 500) та за пару секунд зрізає жилку, шкода, покльовок більше не має. Початок 3- рестарту, в нашій команді лише в мене «0», Саня та Олег по 1-му хвосту вже мають, Олегу сіла щучка на 250 грм. Лайт відкладаю в бік, треба відходити від «0», на перших проводках побачив вихід за приманкою окунця, ну все від мене вже не втечеш, підбіраю проводку, і ось він перший окунець в садку, потім ще 2-а – нірвана, команду не підвів, відчуваю, що в зоні ловлять в цілому непогано, і я десь 20 але головне командне завдання виконав відійшов від «0». Результати не оголошують, знаємо лише свої я – три хвости (загальною вагою 43 грама), Саня і Олег по 1-му хвосту, але бачимо и чуємо, що з «0» достатньо багато. Перекус від організаторів, обмін в команді інформацією по зонах. Старт в зоні «В» дамба, по всіх розкладах «мертва зона», роблю пару забросів, поруч хтось витягує щучку, але решта мовчить, перебігаю (метрів 300) на місце рекомендоване Саней в сектор № 1, під берегом «0»- відкладаю Фінезу, перемикаюсь на лайт, і ось він впевнений тичок і окунець (на 20 грм) в садку, потім вирішую спробувати щучку, але на щучу оснастку сідає окунець (бонус на 52 грм), нірвана, релакс, фініш першого рестарту. Другій рестарт вже гірше, в мене протилежний стартовий сектор № 32, повернутись в 1 сектор шансів не має (все вже зайнято, розвідка конкурентів працює), бачу що дехто інколи щось витягує, в мене покльовок не має, відповідно мій запас міцності втрачається. Третій рестарт вже ближче до 1 сектору але він знов затятий, пробую ловити біля «монаху», теж все зайнято. Поки шукаю вільне місце, один з перспективних пів - секторів покидає Іван Шевич, знаю що він майстер мормишечник, тому навіть і не пробую після нього мормишкою, ставлю лайт – дальняк, відразу на першому забросі сідає щучка (на око грам 200), яка опиняється в садку, нірвана, перебігаю в 1-2 сектори, там волинські колеги (Белоцький Андрій та Шанюкевич Віктор), знаходиться і для мене місце, але більше «0», все «фініш». В мене 3-и хвости (по відчуттям десь в 10 в зоні вліз), в Сані та Олега по 2 окунчики. Знову багато «0», що сильно відображається на командних результатах, але ми всі 2-а етапи без «0». В вечорі по телефону від організаторів взнаємо, що після 2-х етапів командою ми 7-і, я в лічці 21, Саня десь 34, Олег 32. Саня намагається нас завести «на медалі», але щось дупою відчуваю, що 3-й етап буде найважчий, і що головне знов відійти від «0». Ранком знов обмін інформацією по зонах, спілкування з колегами сусідами. Зона «С» по перших 2-х етапах теж важка, в мене старт на початку зони, на перших забросах хтось відразу ловить щучку, але я рву на «рекомендовані» сектори. Заброси тут складні (кущи, дерева, трава, корчі), обривів безліч, але знаю він (окунчик) тут є і треба знайти до нього ключик. Важко, фініш, в мене «0» (потрохи згадую наш командний синдром «третього етапу»). При переході спілкуюсь з Шанюкевічем Віктором, він вже з рибою, прислуховуюсь до його порад, перезаряджаюсь, віри вже більше. Старт другого рестарту – знов бігова практика, я повертаюсь в перспективне місце, на перших проводках маю слабенький окуневий тичок, потім відразу ловлю 2-х окунців, пробую заспокоїтись але адреналін скаче, відповідно зачепи, обриви, перев’язування а час іде. Правильні «денисівські» мормишкі скінчились швидко, ставлю інші (гачки грубіші та тупіше) маю дві чітких покльовки але обидва окунці сходять – шкода (це літературно), але на наступній проводці впевнено сідає та потрапляє до рук краснопірка (на око грам 80), маркера в мене не має – малювати окуневі смужки не має часу –фініш. Третій рестарт, я вже поруч, але мормишек все менше, правильна гума теж скінчилась, відповідно маю один сход окунця і все - фініш. Наші знову всі відійшли від «0», в мене два окуня, Саня майже «взяв зону» з трьома хвостами він 2, Олег одного окуня. Збираємось, попутно розраховуємо шанси, прогнозуємо що командою ми 5-6 а ми в лічці в 20-25 мали б війти. В результаті ми таки 5 (програли лише один бал 4-му місцю, шість балів- 3 місцю та на 22 !!! бали відірвались від 6-го), особистий залік я -15, Саня 17, Олег 18 місце – щільно, рівно, стабільно, але нажаль не майстерно. Переможцями стали в командах – харківчани «Перкас», житомирська «Тим-Жигмен», рівненська «Антілопа-Гну», в лічці – Волохов Микола (Рівненська область), Саленко Віталій (Харьків), Горай Антон (Житомір).
