-магазинам "Золотий Карась" і "Світ Рибалки" і особисто Сливінському Олегу за спонсорську підтримку
-"Львівському клубу активного відпочинку" і Риваку Олегу
-Федерації риболовного спорту Львівської області і її президенту Гамалію Роману
-командам Рівного і Луцька за приємну компанію, хороший настрій та взаємну підтримку
-організаторам цього дійства за прийом і чудову організацію, усім суддям за чудово виконану роботу
-всім тим, хто вболівав за нас і підтримував
Власне Львівська команда:
Столяр Богдан "Bogd@n"
Хитров Юрій "ЮРка"
Вільгуцький Влад "StriDer"
Вільгуцький Олександр "Jigmen" (запасний)
Проходив чемпіонат на Дністровському водосховищі, поблизу с. Коновка. В цьому місці Богдан був вперше, а для нас трьох це був третій візит, тому певну інформацію про рельєф і риб, яких доведеться ловити, ми мали.
Виїзд в 5-й ранку в четвер. Речі 3-х чоловік ледве влазять у машину. Поки пакуємось, Юра зауважує, що наш газовий балон пустий. Довелось заїхати на газову заправку, що затримує нас майже на годину. Без пригод доїхали до Кам"янця-Подільського, дещо докупили на базарі і в 12 годині в с. Устя переправляємось поромом на інший берег Дністра. Богдан приїхав ще вночі. Зідзвонюємось, він у кількох кілометрах праворуч від порому. Їдем до нього. Він ловить на скелях, результати не дуже тішать - 2 окунця і маленькі жерешата. Залишаєм його там, а самі їдем тренуватись в умови, схожі на фатальну зону В, де останнього разу ніхто з нас 3-х так і не відійшов від нуля.
Порівняно з ЧО Чернівців вода впала десь на метр, на березі багато мертвої ракушки, від якої стоїть сморід. Берег мулистий, ближче кількох метрів до води не підійти. Ми з батьком вдягаєм вейдерси, Юра вирішує лізти в воду в сандалях. Пробуєм зловити когось. В хід йде все - від воблерів і силікону до усіляких залізяк. Надовго Юри не вистачило - хвилин за 10 він вже біжить за вейдерсами в машину, бо між сандалями і стопою набивається купа ракушки, і ходити, м"яко кажучи, тяжко...
Під берегом, та що там, в метрі від ніг, ганяють судаки й жерехи, клювати не хочуть. Довго не бачимо покльовок. Але от підбираємо той силікончик, на який риба відзивається.. Попадаються судачки, окуні. Окуні на диво досить пристойного розміру порівняно з 2-ма минулими разами - всі більші за 100 грам. В мене багато пустих покльовок - які я тіки монтажи не пробував. Був період, коли з десяти покльовок - нуль риб і 2 відкушені хвости.
Знаходимо найкращу, на нашу думку, проводку і приманку. Час збігає швидко, пора вирушати розбивати табір.В таборі було небагато команд, та "наше" місце було вже зайняте. Вибираєм вільне, починаєм ставити намети. Ось і Богдан під"їхав. Поки облаштовуємось, обмінюємся інфою. Висновки практично збігаються. Це вже щось, значить йдем в вірному напрямку. З"їздили за дровами, розвели вогнище, трошки погодували комарів. А там вечеря, шашлик....
В п"ятницю зранку хош-нехош підйом, бо приїхала делегація з Рівного і облаштовується
Збираємся і рушаєм за зону А(в зонах ловити заборонено ще з понеділка) на скелі тренуватись. З рибою дуже туго. За 4 години батько взяв одного окуня, а Богдан 3 чи 4 штуки. Знову ж таки, окунь хороший. В мене з Юрою тільки пусті покльовки, відкушені хвости, попалось пару бичків. 
Це мені набридає, вирішую йти на край зони В, на мілину, а за мною підтягуються і інші. Хух, тут нарешті беру не те що прозорого судачка, а просто таки судачка-невидимку грам на 10, і окуня. Ще були удари. Нормально. Всетаки з мілиною ніби й розібрався, та на всяк випадок йду під край зони С, перевірити мілину там. Теж зловив пару рибок. От і час повертатись в табір - обідати, реєструватись, готуватись до офіційного тренування в зонах.В таборі на нас чекає сюрприз - наша і Юрина палатки дуже сподобались місцевим осам, вони обліпили намети з усіх сторін, а Юрі якимось чином позалітали в середину. "Весело" проводим час, намагаючись їх розігнати, та все марно. Юра пускає в бій засіб від комарів
, тільки тоді позбавився тих, що були в середині. З цікавості пройшовся по сусідам - нема, тіки в нас.Поки обідаєм, обмірковуєм, як використати ці 3 години. Вирішуємо, що всі будем пробивати зону С.
Так і зробили. Починаю з мілини. Є кілька ударчиків, взяв окунець. На черговій проводці відчуваю легенький удар, підсікаю...
Спін дугою, фрикціон затріщав. Щось змотало метрів з 30 шнура, перекривши 2 сусідніх сектори. Спортсмени поставились з розумінням, перестали закидати приманки. Починаю відвойовувати метр за метром шнур. Йде дуууже повільно. Риба 3 рази показувалась на поверхні, але так і не було зрозуміло, що то таке. Питаюсь, чи є у когось підсак. Розмріявся... Хто ж йде на тренування з підсаком? За кілька хвилин підвожу рибину під берег, де нарешті побачив, що це був короп. А що з нею робити з флюром 0.16? Вагін Олексій з Харкова Заходить по-пояс у воду, намагаючись допомогти. Завожу рибу між ним і берегом. Та короп не дурень, тікає йому між ногами... Видовище ще те... Витягли. Приманка в роті, все по-чесному. Лунають різні цифри - від 4 до навіть 9 кг. Найбільш реально, як на мене - від 5 до 6 кг(може наші короповики підкажуть 
). Після короткою фотосесії риба повертається в свою стихію, після чого мені трішки перепадає від суддів, які залишились без ухи. Здавалось, адреналіну небагато, але ще з 20 хвилин руки роблять не те, що я від них хочу. Тренування триває, ловлю ще 1 чи 2-х окунців. Залишилось півтори години, вирішую йти в зону А, де я зранку так нічого і не взяв. Мої не підтримують цього рішення, лишаються тут. До зони А йти добрих 20 хвилин. Там за час, що лишився, заробляю 2 покльовки і 1 мікросудачка. Негусто, не хочу сюди. А поряд змія тихенько намагалась проковтнути впольованого окуня. По дорозі назад з-під ніг тікають ще 3 змійки...
Повертаюсь в табір, дізнаюсь, що батько "порвав" зону С, класно відловився. В Юри справи йшли поганенько, тому він попросив, щоб "Jigmen" його замінив завтра. Ввечері віджеребились. Моя перша зона - таки А. Ну, що є то є. Зварили уху, до спільного з рівненчанами столу приєднались ще й вінничани, підходить і Андрій з Луцька. Всі стомлені, довго не засиджуємось...
Підйом в 5-й ранку, о шостій - жеребкування секторів. Останні підготування, перевірка снастей. Рушаємо...
7:30, лунає постріл. Полетіли в воду приманки, серед яких і мій твістерок. Щось він нікого не цікавить. Роблю те, що відпрацювали на тренуваннях. Кльову немає, мало хто з рибою. Перехожу з сектора на сектор, стаю біля Віталіка Віжанського з Луцька. При мені він витягує три окуня загальною вагою грам 400.
Оце так заявка! Кручусь біля того сектора, знову ці пусті покльовки... Так і проходить перша година... Другий старт в мене в хорошому секторі. На черговій проводці чую, що хтось повис на тому кінці шнура. Підтягую до берега - о ні! Це йорш грама на 2 
. Слухаю поради Юри, який допомагав мені в цьому етапі - дивився за зоною. Ставлю рекомендований твістерок, міняю проводку і заробляю ще одне клювання. А за кілька хвилин завожу в підсак першу рибку - судачка. При зважуванні Юра оптимістично оцінює його вагу - каже, що це 22 грами. Як виявилось, 14. Місія Юри виконана, він йде допомагати в зону В. Я ж продовжую ловити. По можливості заглядаю в протоколи - 1 риба це не є добре. Але перша риба виявилась і останньою.Досить оперативно підрахували результати першого туру по зонах. З 24 я 20-й. Отак одразу похоронив надії на якесь хороше місце. Хоч і всі зловили по 1-й рибі, але на команду набрали аж 63 бали - ми останні з відривом близько 8 балів. Мда...
На 2-й тур мені випадає зона В. Старт перенесли з 14:30 на 16:00, вирішую використати цей час з користю і спробувати когось упіймати біля межі зони. Та умови помінялись порівняно з попередніми днями. Вітер посилився, вода перетворилась на "каву з молоком"(так метрів 15 від берега), приманку видно сантиметрів з 5-ти, не більше. За годину покльовок не було. Ну нічого, втішаю себе, скоро вечір, вітер притихне, і рибка активізується.
Стартую в 39-му секторі. Пробиваю дальню бровку. Через 5 хв краєм ока помічаю, що в 33-му секторі Овелько Антон витягає судачка, а ще за кілька хвилин в 35-му також виловлюють судачка. Всі інші сектори мовчать. Біжу туди, стаю в 36-му. Через пару закидань під самими ногами покльовочка, беру судачка на 11 грам. Більше покльовок нема. Під кінець етапу пригадую слова Багдана, який рекомендував займати початок зони. Йду туди. Почергово обловлюю вільні сектори. В одному з них чіткий удар на паузі, і окунець більше 100 грам в підсаку! За першу годину в зоні усього 7 чи 8 риб, 2 з яких мої. Я поки перший. Класно! За другу годину мав лише 1 ударчик в 2-му секторі, хоча оббігав всю зону. Останній старт, займаю той 2-й сектор. Вітер значно посилився, ще й був дуже холодним, хвилі півметрові, вода стала просто багнюкою. Дуже замерз в футболці. Від початку старту лічив хвилини до його закінчення. Покльовок практично ні в кого нема, та за останніх 1.5 години мене посунули на 4-те місце. 10 хв до кінця. Закидаю приманку, поки вона падає, відчуваю удар. Одночасно зі мною про удар сказав Овелько, який стояв поруч. Може ми зачепили один одного? Та ні, його приманка значно ближче, ніж моя. Значить таки удар! Ще за 2 хвилинки знову удар, рибка відносно непогана. Судачок більше 250 грам знов виводить мене на перше місце в зоні.
В другому етапі наша команда виступила більш вдало, батько бере судачка в зоні А, де загалом зловлено 6 рибок за 3 години. Підіймаємось на 19 місце.
Залишилось зранку відловитись в зоні С. Витягую стартовий білетик - сектори непогані. 7:30 - ракета. Початковий сектор - на скелях. Закидаю маленький твістерок в надії на окуня. На першій ж проводці - злий удар. Є бонусний окунь на 150 грам! Трішки можна розслабитись. Зрідка хтось витягне рибку. Підходить Антон - диспетчер Рівненської команди. Міняємся інфою. Прислухаюсь до нього, вирішую поставити більшого твістера. На першій ж проводці - характерний судачий удар. Поза 350 грам. Чудовий початок! Бачу, як Іван Щевич неподалік підряд бере 2-х суперових судаків. Таки він тут є і клює! Своя тактика ловлі судаків в мене вироблена на минулорічному Кубку України, який проходив тут. Дотримуюсь її, що приносить мені ще 1 судачка на 170 грам за 5 хв до кінця першої години. 5 хв - це всього-навсього 3 заброси, тут дуже порядна глибина. Нема. Фініш. Я 2-й в зоні, Івана певно не наздогнати. 2-й старт, мілина. Ракета, торкаюсь приманкою води і хутко на скелі. Займаю хороший сектор, на третій проводці хороший судачий удар - мимо... Вирішую тут затриматись. Заробляю ще одну покльовку, але вже ближче до берега. Двічі на 1 і той же колір брати не хоче, експериментувати з кольорами нема коли(на тренуванні з судаком так нічого і не вияснили), тому йду в кінець скель шукати когось. Заглядаю в протоколи, деяку інформацію приносить Антон, я поки другий. Втриматись би... До кінця другої години мав ще один тичок, швидш за все окуневий. Третя година - без покльовок. В таборі дізнаюсь, що мене таки обійшов харків"янин. Та 3-тє місце теж добре.
А далі збираємось, спільна з Рівненськими і Луцькими рибаками фотосесія на фоні водойми, лінійка, нагородження.
Рвемо трішки раніше за закінчення шикування, так як час піджимає, до порому залишається 10 хв, а нам їхати 10 км по поганенькій дорозі. Чекати ще 2 години не хочеться.
Більше фото, а також почитати звіти інших учасників можна тут
Протокол змагань
... Впринципі, логічно що чернівчани 2а перші місця взяли...
